Аналоги Темозоломид-Тева капсулы по 100 мг 5 шт. во флаконе

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату Темозоломід-Тева (Temozolomide-Teva) Склад: діюча речовина: темозоломід; 1 капсула мiстить 20 мг, 100 мг, 140 мг, 180 мг або 250 мг темозоломіду; допомiжнi речовини: лактоза безводна, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота винна, кислота стеаринова; оболонка капсули: желатин, титану діоксид (Е 171). Лікарська форма. Капсули. Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки. Код АТС L01A X03. Клінічні характеристики. Показання. Лікування: · дорослих пацієнтів із вперше виявленою мультиформною гліобластомою, під час проведення курсу радіотерапії (РТ) та після його завершення, у вигляді монотерапії; · дітей старше 3 років та дорослих пацієнтів зі злоякісною гліомою у формі мультиформної гліобластоми або анапластичної астроцитоми при наявності рецидиву або прогресування захворювання після стандартної терапії. Протипоказання. Доведена підвищена чутливість до темозоломіду або до будь-якої допоміжної речовини в складі препарату, підвищена чутливість до дакарбазину (ДТІК); пацієнтам, які мають ознаки вираженої мієлосупресії. Спосiб застосування та дози. Терапію повинен проводити виключно лікар із досвідом проведення онкологічної терапії пухлин мозку. Одночасно можна проводити антиеметичну терапію. Дорослі пацієнти із вперше виявленою мультиформною гліобластомою. Темозоломід призначається в комбінації з фокальною радіотерапією (фаза комбінованої терапії), після чого проводиться 6 курсів терапії із застосуванням темозоломіду (фаза монотерапії). Фаза комбінованої терапії. Темозоломід призначається перорально, дозою по 75 мг/м2, для щоденного застосування протягом 42 днів проведення фокальної радіотерапії (загальною дозою 60 Гр, розподілених на 30 сеансів). Зниження дози не рекомендується, доцільність тимчасового припинення прийому або відміни терапії із застосуванням темозоломіду повинна оцінюватись щотижнево, з урахуванням гематологічних та негематологічних критеріїв токсичного впливу. Застосування темозоломіду можна подовжити із 42 днів комбінованої терапії до 49 днів, за умови збереження таких умов: · абсолютна кількість нейтрофілів (АВН) ≥ 1,5 х 109/л; · кількість тромбоцитів ≥ 100 х 109/л; · критерії загальної токсичності (КЗТ) негематологічна токсичність £ 1 ступеня (за винятком алопеції, нудоти та блювання). Модифікація дози. У період проведення терапії слід щотижнево проводити розгорнутий загальний аналіз крові. Застосування темозоломіду в період комбінованої терапії тимчасово припиняють або повністю скасовують, з урахуванням наявності ознак токсичного впливу на гематологічні та інші показники, вказані в таблиці 1. Таблиця 1. Показники, які потребують тимчасового припинення або повної відміни терапії із застосуванням темозоломіду в період проведення супровідної терапії (радіотерапія та прийом темозоломіду) Токсичний вплив Тимчасове припинення прийому темозоломіду* Скасування терапії із застосуванням темозоломіду Абсолютна кількість нейтрофілів ≥ 0,5 та < 1,5 х 109/л < 0,5 х 109/л Кількість тромбоцитів ≥ 10 та < 100 х 109/л < 10 х 109/л КЗТ негематологічна токсичність (за виключенням алопеції, нудоти, блювання) КЗТ 2 ступеня КЗТ 3 або 4 ступеня * Застосування темозоломіду в курсі супровідної терапії можна поновити при дотриманні таких умов: абсолютна кількість нейтрофілів ≥ 1,5 х 109/л; кількість тромбоцитів ≥ 100 х 109/л, КЗТ негематологічна токсичність £ 1 ступеня (за виключенням алопеції, нудоти та блювання). Фаза монотерапії. Через 4 тижні після завершення фази лікування темозоломід + радіотерапія, темозоломід призначається у вигляді 6 додаткових циклів ад’ювантної терапії. Доза застосування при проведенні Циклу 1 (ад’ювантний цикл) становить 150 мг/м2, 1 раз на добу, протягом 5 днів 28-денного циклу (5 днів – прийом темозоломіду, 23 дні - без прийому препарату). На початку Циклу 2 доза збільшується до 200 мг/м2 на добу за умов, що КЗТ негематологічна токсичність в період проведення Циклу 1 становила £ 2 ступеня (за виключенням алопеції, нудоти та блювання), абсолютна кількість нейтрофілів ≥ 1,5 х 109/л, а тромбоцитів ≥ 100 х 109/л. Якщо при проведенні Циклу 2 дозу не було підвищено, підвищення дози не проводиться і при проведенні наступних циклів. При підвищенні дози застосування препарату здійснюється дозою по 200 мг/м2, протягом перших 5 днів кожного наступного циклу, за винятком випадків появи ознак токсичного впливу. У кожному циклі прийом темозоломіду здійснюють протягом 5 днів поспіль з наступною 23-денною перервою. Зниження дози застосування та відміну темозоломіду під час ад’ювантної терапії слід проводити згідно таблиці 2 та 3. У період лікування розгорнутий загальний аналіз крові проводиться на 22-й день (21-й день після прийому першої дози). Дозу знижують або подальше застосування відміняють з урахуванням показників, зазначених у таблиці 3. Таблиця 2. Рівень доз прийому темозоломіду в період проведення монотерапії Рівень дози Доза темозоломіду (мг/м2/день) Примітки - 1 100 Зниження при попередній токсичності 0 150 Доза під час Циклу 1 1 200 Доза під час Циклів 2-6 при відсутності токсичності Таблиця 3. Зниження дози прийому або повна відміна прийому темозоломіду в період проведення монотерапії Токсичний вплив Зниження дози темозоломіду на 1 рівень* Припинення застосування темозоломіду Абсолютна кількість нейтрофілів < 1,0 х 109/л Див. примітку ** Кількість тромбоцитів < 50 х 109/л Див. примітку ** КЗТ негематологічна токсичність (за виключенням алопеції, нудоти, блювання) КЗТ 3 ступеня КЗТ 4 ступеня * Рівні доз темозоломіду зазначені у таблиці 2. ** Подальше застосування темозоломіду відміняють у випадках: при застосуванні доз рівня -1 (100 мг/м2) спостерігаються неприйнятні ознаки токсичного впливу; після зниження дози зберігаються такі самі ознаки негематологічної токсичності ступеня 3 (за виключенням алопеції, нудоти та блювання). Рецидивуюча або прогресуюча злоякісна гліома у дорослих та дітей віком від 3 років Цикл терапії становить 28 днів. Пацієнтам, яким раніше не проводилася хіміотерапія, темозоломід призначають 1 раз на добу у дозі 200 мг/м2 протягом 5 днів з наступною 23-денною перервою. Для пацієнтів, яким раніше проводили хіміотерапію, початкова доза становить 150 мг/м2 1 раз на добу протягом 5 днів; у циклі 2 дозу можна підвищити до 200 мг/м2 1 раз на добу протягом 5 днів за умови відсутності гематологічної токсичності. Окремі групи пацієнтів Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок Фармакокінетичні властивості темозоломіду у пацієнтів без порушення функції печінки та у хворих з печінковою недостатністю слабкого або помірного ступеню не відрізнялись. Дані щодо застосування темозоломіду у осіб з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за Чайлд-П’ю) або нирок відсутні. Виходячи з фармакокінетичних властивостей темолозоміду, необхідність в зниженні дози для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю або нирковою недостатністю будь-якого ступеню тяжкості є малоймовірною. Однак застосування темозоломіду в цій групі пацієнтів вимагає обережності. Пацієнти літнього віку Виходячи з даних популяційного фармакокінетичного аналізу у пацієнтів 19-78 років, встановлено, що вік не впливає на кліренс темозоломіду. Однак у літніх пацієнтів (> 70 років) спостерігається підвищення ризику розвитку нейтропенії та тромбоцитопенії. Спосіб застосування. Тривалість лікування становить максимально 2 роки. При появі ознак прогресування захворювання лікування темозоломідом слід припинити. Темозоломід слід приймати натще, не менш ніж за 1 годину до вживання їжі. Призначену дозу слід застосувати, використовуючи мінімально можливу кількість капсул. Якщо блювання спостерігається після прийому капсули, другу капсулу не варто приймати у той же день. Капсули темозоломіду ковтають цілими, запиваючи 1 склянкою води; капсули не слід розкривати чи розжовувати. При пошкодженні капсули слід уникати контакту її вмісту зі шкірою чи слизовими оболонками. При потраплянні порошку на шкіру або слизову слід промити це місце водою. Пацієнтам слід тримати капсули в місці, недоступному для дітей, бажано у шафі з замком. Випадкове вживання може бути летальним для дитини. Побiчнi реакцiї. Найчастіші побічні реакції: нудота, блювання, запор, анорексія, головний біль і втома. Ці побічні реакції виникали у пацієнтів, які приймали темозоломід як у складі комбінованого лікування разом з променевою терапією, так і під час подальшої монотерапії при лікуванні вперше виявленої мультиформної гліобластоми або під час монотерапії при лікуванні рецидивуючої або прогресуючої злоякісної гліоми. Дуже часто повідомлялося про виникнення судом у пацієнтів під час монотерапії препаратом при лікуванні вперше виявленої мультиформної гліобластоми, а також дуже часто спостерігалися висипання у пацієнтів, які приймали темозоломід, як у складі комбінованого лікування разом з променевою терапією, так і при лікуванні вперше виявленої мультиформної гліобластоми; та часто повідомлялося про виникнення судом у пацієнтів, які приймали темозоломід при лікуванні рецидивуючої гліоми. Про більшість побічних реакцій з боку системи крові повідомлялося з частотою «часто» (від ≥1/100 до <1/10) або «дуже часто» (≥1/10) при застосуванні препарату при обох показаннях (таблиці 4 і 5). Вперше виявлена мультиформна гліобластома У таблиці 4 наведені побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів з уперше виявленою мультиформною гліобластомою протягом комбінованої терапії та монотерапії темозоломідом. Клас систем органів Частота реакції Темозоломід + радіотерапія (супровідна терапія) Темозоломід (монотерапія) Інфекції та інвазії часто Інфекція, herpes simplex, кандидоз ротової порожнини, фарингіт, інфікування ран Інфекція, кандидоз ротової порожнини нечасто Herpes simplex, herpes zoster, грипоподібні симптоми З боку системи крові та лімфатичної системи часто