Аналоги Парацетамол капсулы по 325 мг 10 шт. - Здоровье
- Торговое название Парацетамол
- Действующее вещество Парацетамол
- Лекарственная форма Капсулы
- Температура хранения от +15°C до +25°C
- Признак Отечественный
- Производитель Здоровье, ФК, ООО
- Страна Украина
- Условия отпуска Без рецепта
- Код морион 446956
-
Особенности
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПАРАЦЕТАМОЛ
Склад лікарського засобу:
діюча речовина: парацетамол;
1 капсула містить парацетамолу 325 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон, магнію стеарат;
оболонка капсули містить: патентований синій (Е 131), титану діоксид (Е 171), желатин.
Лікарська форма. Капсули.
Тверді желатинові капсули від світло-блакитного до блакитного кольору. Вміст капсул - суміш, що містить гранули та порошок від білого до майже білого кольору. Допускається наявність агломератів часток.
Назва і місцезнаходження виробника.
ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я».
Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Парацетамол. Код АТС N02B E01.
Препарат містить парацетамол – аналгетик і антипіретик (знеболювальний і жарознижувальний засіб). Парацетамол швидко та майже повністю абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 30-60 хвилин. Період напіввиведення становить 1-4 години. Рівномірно розподіляється по всіх рідинах організму. Зв'язування з білками плазми варіабельне. Виводиться переважно нирками у формі кон’югованих метаболітів.
Показання для застосування.
Головний біль, включаючи мігрень та головний біль напруги, біль у спині, ревматичний біль, біль у м’язах, періодичні болі у жінок, невралгії, зубний біль; для полегшення симптомів застуди та грипу, таких як гарячка, ломота, біль.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки і/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія.
Належні заходи безпеки при застосуванні.
Необхідно порадитися з лікарем стосовно можливості застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції нирок і печінки.
Слід мати на увазі, що у хворих з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу; препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.
Не перевищувати зазначених доз.
Не приймати препарат з іншими засобами, що містять парацетамол.
Якщо симптоми не зникають, звернутися до лікаря.
Особливі застереження.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Призначення препарату можливе лише у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період годування груддю. Парацетамол потрапляє у грудне молоко, але у клінічно незначних кількостях. Доступні опубліковані дані не містять протипоказань щодо годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не впливає.
Діти.
Не рекомендується застосовувати дітям віком до 10 років.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначений для перорального прийому.
Дітям, старшим 10 років - внутрішньо по 1 капсулі на прийом 2-3 рази на добу.
Найбільша добова доза 1,5 г.
Дорослим та дітям, старшим 12 років - по 1-3 капсули кожні 4-6 годин у разі необхідності, з інтервалом між прийомами не менше 4 годин.
Найбільша добова доза - 4 г.
Тривалість лікування визначає лікар.
Передозування. Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм чи іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія) прийняття 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.
Симптоми передозування у перші 24 години - блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та призвести до летального наслідку. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутись навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначались також серцева аритмія та панкреатит.
При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку ЦНС ? запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи ? нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз) .
При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо немає і ранніх симптомів передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути доцільність лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години. Концентрацію парацетамолу в плазмі крові потрібно вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є
недостовірними). Лікування N-ацетилцистеїном можна застосовувати протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект отримують при його застосуванні протягом
8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту внутрішньовенно вводять N-ацетилцистеїн, згідно зі встановленим переліком доз. При відсутності блювання можна застосувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею.
Побічні ефекти.
Побічні реакції парацетамолу трапляються дуже рідко (< 1/10 000):
– алергічні реакції: анафілаксія, шкірний свербіж, висипання на шкірі і слизових оболонках (зазвичай генералізовані, еритематозні висипання, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла);
– з боку травної системи: нудота, біль в епігастрії, підвищення активності «печінкових» ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці;
– з боку ендокринної системи: гіпоглікемія аж до гіпоглікемічної коми;
– з боку органів кровотворення: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія;
– з боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та до інших НПЗЗ.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при одночасному застосуванні метоклопраміду та домперидону і зменшуватись при одночасному застосуванні - холестираміну. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може посилитись при одночасному довготривалому регулярному щоденному застосуванні парацетамолу, з підвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не має значного ефекту.
Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.
Антисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.
Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.
Не застосовувати одночасно з алкоголем.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ?С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. Капсули по 325 мг №10 (10х1), №20 ( №10х2) у блістерах у коробці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Состав
Действующее вещество: paracetamol;
1 капсула содержит парацетамола 325 мг;
Другие составляющие: крахмал картофельный, повидон, магния стеарат; оболочка капсулы содержит патентованный синий (Е 131), диоксид титана (Е 171), желатин.
Лекарственная форма
Капсулы.
Основные физико-химические свойства: жесткие желатиновые капсулы от светло-голубого до голубого цвета. Содержимое капсул – смесь, содержащая гранулы и порошок от белого до почти белого цвета. Допускается наличие агломератов частиц.
Фармакотерапевтическая группа
Анальгетики и антипиретики. Парацетамол.
Код ATX N02B E01.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Препарат содержит парацетамол – анальгетик и антипиретик (обезболивающее и жаропонижающее средство).
Фармакокинетика
Парацетамол быстро и почти полностью абсорбируется в желудочно-кишечном тракте. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 30–60 мин. Период полувыведения составляет 1–4 часа. Равномерно распределяется по всем жидкостям организма. Связывание с белками плазмы крови вариабельно. Выводится преимущественно почками в форме конъюгированных метаболитов.
Показания
Лечение в течение непродолжительного времени головной боли, зубной боли, боли в мышцах, менструальной боли, умеренной боли при остеоартритах, симптомов лихорадки и боли при простуде и гриппе.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к компонентам препарата, тяжелые нарушения функции печени и почек, врожденная гипербилирубинемия, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, алкоголизм, заболевания крови, синдром Жильбера, выраженная анемия, лейкопения. Возраст до 6 лет.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими видами взаимодействий
Скорость всасывания парацетамола может увеличиваться при применении метоклопрамида и домперидона и уменьшаться при холестирамине. Антикоагулянтный эффект варфарина и других кумаринов с повышением риска кровотечения может быть усилен при одновременном длительном применении парацетамола. Периодический прием не оказывает значительного эффекта.
Барбитураты уменьшают жаропонижающий эффект парацетамола.
Антисудорожные препараты (включая фенитоин, барбитураты, карбамазепин), стимулирующие активность микросомальных ферментов печени, могут усиливать токсическое влияние парацетамола на печень вследствие повышения степени превращения препарата в гепатотоксические метаболиты. При одновременном применении парацетамола с гепатотоксическими средствами увеличивается токсическое влияние препаратов на печень.
Одновременное применение высоких доз парацетамола с изониазидом повышает риск развития гепатотоксического синдрома. Парацетамол снижает эффективность диуретиков.
Не применять одновременно с алкоголем.
Особенности применения
Лекарственное средство содержит парацетамол, поэтому не следует применять его вместе с другими препаратами, содержащими парацетамол и применяемыми, например, для снижения температуры, лечения боли, симптомов гриппа и простуды или бессонницы. Одновременное применение вместе с другими препаратами, содержащими парацетамол, может привести к передозировке. Передозировка парацетамола может привести к печеночной недостаточности, что может привести к необходимости пересадки печени или к летальному исходу.
При заболеваниях печени или почек перед применением препарата следует посоветоваться с врачом.
Следует учитывать, что у пациентов с заболеваниями печени увеличивается риск гепатотоксического действия парацетамола.
Зафиксированы случаи нарушения функции печени/печеночной недостаточности у пациентов с пониженным уровнем глутатиона, например, при серьезном истощении организма, анорексии, низком индексе массы тела, хроническом алкоголизме или сепсисе.
У пациентов с понижением уровня глутатиона при приеме парацетамола повышается риск возникновения метаболического ацидоза. Симптомами метаболического ацидоза являются глубокое, учащенное или затрудненное дыхание, тошнота, рвота, потеря аппетита. Следует немедленно обратиться к врачу при появлении таких симптомов.
Если симптомы не исчезают, следует обратиться к врачу. Слишком длительное применение без контроля со стороны врача может оказаться опасным.
Лекарственное средство следует применять, только когда это явно необходимо.
Хранить препарат вне поля зрения детей и в недоступном для детей месте.
Применение в период беременности и кормлении грудью
Как и при применении других лекарственных средств перед приемом парацетамола в период беременности следует проконсультироваться с врачом.
Большое количество данных о беременных не указывает ни на мальформативную, ни на фето/неонатальную токсичность. Эпидемиологические исследования развития нервной системы у детей, подвергавшихся внутриутробному влиянию парацетамола, не дают убедительных результатов. Если это клинически необходимо, парацетамол можно использовать в период беременности, однако его следует применять в самой низкой эффективной дозе в кратчайшие сроки и с наименьшей возможной частотой.
Парацетамол проникает в грудное молоко, но в клинически незначительных количествах при применении в рекомендуемых дозах. Доступные опубликованные данные не содержат противопоказаний по кормлению грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортом или другими механизмами
Не влияет.
Способ применения и дозы
Препарат предназначен для перорального приема.
Не превышать рекомендуемую дозу. Следует применять самую низкую дозу, необходимую для достижения цели лечения.
Взрослым и детям от 12 лет : по 1–3 капсулы до 4 раз в сутки (через 4–6 часов) в случае необходимости.
Интервал между приемами составляет не менее 4 часов.
Не принимать более 12 капсул (3900 мг) в течение 24 часов.
Детям (6–11 лет): по 1 капсуле до 4 раз в сутки (через 4–6 часов) при необходимости.
Максимальный срок применения без консультации врача – 3 дня.
Не следует принимать более 4 доз в течение 24 часов.
Интервал между приемами составляет не менее 4 часов.
Дети. Не рекомендуется применять детям до 6 лет.
Передозировка
Передозировка парацетамола может привести к печеночной недостаточности, что может привести к необходимости пересадки печени или к летальному исходу. Опыт показывает, что клинические признаки поражения печени после передозировки парацетамолом появляются обычно через 24–48 ч после передозировки и достигают максимума через 4–6 суток.
Существует повышенный риск отравления парацетамолом, в частности, у пациентов пожилого возраста, детей, пациентов с заболеваниями печени, хроническим алкоголизмом и хроническим недоеданием.
Симптомы передозировки в первые 24 часа: бледность, тошнота, рвота, аппетит и абдоминальная боль. Также возможно бессимптомное течение передозировки.
Передозировка парацетамола при однократном применении взрослыми или детьми может вызывать обратимый или необратимый некроз клеток печени, что может приводить к нарушению метаболизма глюкозы, метаболического ацидоза, гепатоцеллюлярной недостаточности, энцефалопатии, кровоизлияния, гипогликемии, комы и. В то же время наблюдается повышенный уровень печеночных трансаминаз (AST, ALT), лактатдегидрогеназы и билирубина, а также уровня протромбина, который происходит через 12–48 ч после приема.
Поражение печени возможно у взрослых, принявших большее, чем рекомендовано, количество парацетамола. Считается, что повышенное количество метаболита парацетамола (обычно нейтрализующегося действием глутатиона при применении обычных доз парацетамола) необратимо связывается с тканями печени.
Острая почечная недостаточность с острым некрозом канальцев может проявляться сильной поясничной болью, гематурией, протеинурией и развиться даже при отсутствии тяжелого поражения печени. Отмечались также сердечная аритмия и панкреатит, обычно сопровождавшийся нарушением функции печени и гепатотоксичностью.
При длительном применении в больших дозах со стороны органов кроветворения может развиться апластическая анемия, панцитопения, агранулоцитоз, нейтропения, лейкопения, тромбоцитопения. При приеме больших доз со стороны ЦНС возможно головокружение, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации; со стороны мочевыделительной системы – нефротоксичность (почечная колика, интерстициальный нефрит, капиллярный некроз).
Симптомы могут быть ограничены тошнотой и рвотой или не могут отражать тяжести передозировки или риска поражения органов.
Факторами риска передозировки парацетамола являются:
- длительный прием карбамазепина, фенобарбитона, фенитоина, примидона, рифампицина, зверобоя или других препаратов, индуцирующих печеночные ферменты;
- регулярное злоупотребление алкоголем;
– снижение уровня глутатиона, например: нарушение питания, голодание, истощение организма, кистозный фиброз, ВИЧ-инфекция.
При передозировке необходима скорая медицинская помощь. Лечение при передозировке или даже при подозрении на передозировку следует начать немедленно, для чего следует доставить пациента в больницу, даже если отсутствуют ранние симптомы передозировки, поскольку поражение печени может развиваться не сразу. Концентрацию парацетамола в плазме крови следует измерять через 4 часа или позже после приема (более ранние концентрации недостоверны).
Следует рассмотреть лечение активированным углем, если избыточная доза парацетамола более 150 мг/кг была принята в пределах 1 часа. Следует рассмотреть лечение N-ацетилцистеином или метионином. Также необходимо проводить симптоматическое лечение.
Побочные реакции
Со стороны иммунной системы: (редкие: ˂ 1/10000) — анафилаксия, реакции гиперчувствительности, включая кожную сыпь, ангионевротический отек, синдром Стивенса-Джонсона и синдром Лайелла.
Со стороны системы крови и лимфатической системы: (редкие: 1/10000) - тромбоцитопения.
Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: (редкие: ˂ 1/10000) — бронхоспазм у пациентов, чувствительных к ацетилсалициловой кислоте и другим нестероидным противовоспалительным средствам.
Со стороны гепатобилиарной системы: (редкие: 1/10000) - нарушение функции печени.
Также после приема препаратов, содержащих парацетамол, возможны следующие побочные реакции: кожный зуд, мультиформная экссудативная эритема, тошнота, боль в эпигастрии, гипогликемия, вплоть до гипогликемической комы, агранулоцитоз, анемия, сульфгемоглобинемия и метгемоглобине, гемолитическая анемия, кровоподтеки или кровоподтеки, повышение активности печеночных ферментов, как правило, без развития желтухи.
Срок годности
4 года.
Условия хранения
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ºС. Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка
Капсулы №10, №10×2 в блистерах в коробке.
Категория отпуска
Без рецепта.
Производитель
Общество с ограниченной ответственностью «Фармацевтическая компания Здоровье».
Адрес
Украина, 61013, Харьковская обл., город Харьков, улица Шевченко, дом 22.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины - http://www.drlz.com.ua/
Препараты от головной боли
Обратите внимание, что цены на препараты, указанные на сайте, актуальны только при онлайн-заказе. Цены на медикаменты в аптеках нашей сети могут отличаться от указанных.