Аналоги Норматин капли 0.5% по 5 мл во флаконе 1 шт.

Норматин 0.5% 5 мл капли Инструкция¶ІНСТРУКЦІЯ ¶для медичного застосування препарату ¶ НОРМАТИН ¶(NORMATIN)¶¶Склад:¶¶діюча речовина: тимолол (timolol);¶¶1 мл розчину містить тимололу малеату 6,83 мг, що еквівалентно тимололу 5 мг;¶¶допоміжні речовини: натрію дигідрофосфат моногідрат, натрію гідрофосфат безводний, бензалконію хлорид, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.¶¶Лікарська форма. Краплі очні, розчин.¶¶ ¶¶Фармакотерапевтична група.¶¶Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. ß-адреноблокатори.¶¶Код АТХ S01E D01.¶¶Клінічні характеристики.¶¶Показання.¶¶− Підвищений внутрішньоочний тиск різного походження (відкритокутова глаукома, афакічна глаукома, вторинна глаукома);¶¶− закритокутова глаукома у комбінації з міотичними засобами;¶¶− очна гіпертензія.¶¶Протипоказання.¶¶Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, тяжкий алергічний риніт або дистрофічні розлади рогівки, бронхіальна гіперчутливість; бронхіальна астма або бронхіальна астма в анамнезі; тяжкі хронічні обструктивні захворювання дихальних шляхів; синусова брадикардія (частота серцевих скорочень менше 45-50 уд./хв); синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада II та III ступеня; синдром слабкості синусного вузла, гостра та хронічна серцева недостатність; кардіогенний шок.¶¶Спосіб застосування та дози. ¶¶Якщо пацієнт користується контактними лінзами, слід зняти їх перед застосуванням препарату. Встановлювати їх знову можливо не раніше, ніж через 15 хвилин після інстиляції.¶¶Для застосування препарату слід повернути ковпачок проти годинникової стрілки, відхилити голову назад, погляд направити вгору і злегка відтягнути нижню повіку від ока. Тримаючи флакон-крапельницю отвором вниз, натиснути на нього та закапати краплі на кон’юнктиву нижньої повіки. Для запобігання забруднення розчину отвір флакона-крапельниці не повинен контактувати з оком. Одразу після закапування треба злегка натиснути на внутрішній кут ока (біля носа), щоб запобігти потраплянню розчину до сльозових канальців і таким чином зменшити можливу системну побічну дію препарату. Після використання флакон-крапельницю щільно закрити ковпачком.¶¶Початкову дозу препарату − 1 крапля 0,25 % розчину препарату − 2 рази на добу вводити у кон’юктивальний мішок ураженого ока (застосовувати у відповідному дозуванні). Якщо результат незадовільний, слід застосовувати 0,5 % розчин.¶¶Якщо очний тиск при регулярному застосуванні встановлюється на бажаному рівні, дозу можна зменшити до 1 краплі 0,25 % розчину або, відповідно, 0,5 % розчину 1 раз на добу.¶¶Оскільки стабілізація внутрішньоочного тиску після початку застосування тимололу відбувається протягом кількох тижнів, оцінка ефекту лікування проводиться через 4 тижні.¶¶Як правило, лікування препаратом дає результати після досить тривалого періоду застосування. Переривання курсу або зміна дозування допустимі лише за рекомендацією лікаря. Якщо Ви пропустили вчасний прийом препарату, закапайте чергову дозу як тільки пригадали. Не подвоюйте наступну дозу.¶¶Побічні реакції.¶¶Можливі побічні реакції при застосуванні тимололу наведені нижче.¶¶Порушення загального характеру та стани, пов’язані з місцем введення: головний біль, астенія, біль у грудях.¶¶З боку серцево-судинної системи: брадикардія, аритмія, серцева блокада, включаючи атріовентрикулярну блокаду, інсульт, ішемія судин головного мозку, застійна серцева недостатність, прискорене серцебиття, зупинка серця.¶¶Судинні розлади: артеріальна гіпотензія, синкопе, колапс.¶¶З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота.¶¶З боку нервової системи: запаморочення, посилення об'єктивної та суб'єктивної симптоматики міастенії gravis, парестезія.¶¶Психічні порушення: депресія.¶¶З боку шкіри та підшкірних тканин: підвищена чутливість, включаючи генералізовані та локалізовані висипи, кропив’янка, алопеція, екзема.¶¶З боку дихальних шляхів, торакальні та медіастинальні порушення: бронхоспазм (особливо у пацієнтів з раніше існуючими захворюваннями легень), дихальна недостатність, диспное, закладеність носа, кашель.¶¶Ендокринні порушення: приховані симптоми гіпоглікемії у пацієнтів, хворих на інсулін-залежний цукровий діабет.¶¶Офтальмологічні порушення: об’єктивна та суб’єктивна симптоматика подразнення очей, включаючи кон’юнктивіт, гіперемія кон’юнктиви ока, блефарит, кератит, блефароптоз, сльозотеча, світлобоязнь, набряк епітелію та гіперемія рогівки, зниження чутливості рогівки, порушення зору, включаючи зміни рефракції (у деяких випадках через припинення терапії із застосуванням міотичних засобів), сухість очей, диплопія, птоз.¶¶Нижче наведені побічні реакції, про які надходили повідомлення, але причинний взаємозв’язок із застосуванням тимололу не був встановлений.¶¶Порушення загального характеру та стани, пов’язані з місцем введення: підвищена втомлюваність.¶¶З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, набряк легень, стенокардія.¶¶З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, анорексія, сухість у роті.¶¶З боку нервової системи/психічні порушення: порушення поведінки, включаючи збентеження, галюцинації, тривогу, дезорієнтацію, збудження, сонливість та інші психічні розлади.¶¶Офтальмологічні порушення: дистоїдний макулярний набряк.¶¶З боку нирок та сечовивідних шляхів: ретроперитонеальний фіброз, імпотенція.¶¶Наступні побічні реакції були зафіксовані у клінічній практиці при пероральному застосуванні тимололу малеату і можуть виникати при офтальмологічному застосуванні тимололу малеату.¶¶Порушення загального характеру та стани, пов’язані з місцем введення: біль у кінцівках, зниження рівня фізичних навантажень, втрата ваги.¶¶З боку серцево-судинної системи: набряк, погіршення артеріальної недостатності, хвороба Рейно, вазодилатація.¶¶З боку шлунково-кишкового тракту: біль у ділянці шлунка або кишечнику, гепатомегалія, блювання,¶¶З боку крові та лімфатичної системи: пурпура.¶¶Ендокринні порушення: гіперглікемія, гіпоглікемія.¶¶З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, подразнення шкіри, підвищена пігментація шкіри, потіння, замерзання кінцівок.¶¶З боку м’язово-скелетної системи та сполучної тканини: артралгія, кульгання.¶¶З боку нервової системи/психічні порушення: запаморочення, слабкість, зниження статевого потягу, нічні кошмари, безсоння, погіршення концентрації.¶¶З боку дихальних шляхів, торакальні та медіастинальні порушення: хрипи, бронхіальна обструкція.¶¶З боку органів слуху: шум у вухах.¶¶З боку нирок та сечовивідних шляхів: затруднене сечовиділення.¶¶Наступні побічні реакції класифіковані як «можливі» та були зафіксовані при застосуванні інших ß-блокаторів і можуть виникнути при офтальмологічному застосуванні тимололу малеату.¶¶З боку шлунково-кишкового тракту: мезентеріальний артеріальний тромбоз, ішемічний коліт.¶¶З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, тромбоцитопенічна пурпура.¶¶З боку нервової системи: реверсійна депресія, що прогресує у кататонію; гострий реверсійний синдром, який характеризується дезорієнтацією у часі та просторі, короткострокова втрата пам’яті, емоційна лабільність, незначне затьмарення свідомості та знижені показники нейропсихометрії.¶¶Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: еритематозні висипи.¶¶З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи пропасницю, що супроводжується болем та запаленням горла, ларингоспазм з дихальною недостатністю.¶¶З боку нирок та сечовивідних шляхів: хвороба Пейроні.¶¶Надходили повідомлення про виникнення синдрому, що включає у себе псоріазоподібні висипання на шкірі, сухий кон'юнктивіт, отит та склерозуючий серозит, пов’язані із застосуванням блокаторів ß-адренорецепторів, практололу. Про виникнення цього синдрому при застосуванні тимололу малеату не повідомлялося.¶¶Передозування.¶¶При застосуванні препарату відповідно до інструкції практично виключається можливість токсичної побічної дії. Ознаками передозування є значне зниження артеріального тиску, розвиток серцевої недостатності, кардіогенний шок, тяжка брадикардія навіть до зупинки серця. Крім того, можуть розвинутися дихальні порушення, бронхоспазм, шлунково-кишкові розлади, сплутаність свідомості та судоми або інші симптоми, описані у розділі «Побічні ефекти».¶¶Лікування.¶¶В умовах інтенсивного медичного догляду, окрім загальної терапії, слід проводити моніторинг життєвих показників. У випадку передозування можна призначати такі антидоти:¶¶− атропін: 0,5-2 мг внутрішньовенного введення;¶¶− глюкагон: спочатку 1-10 мг внутрішньовенно, потім 2-2,5 мг щогодини як тривала інфузія;¶¶− ß-симпатоміметики залежно від маси тіла та ефекту: добутамін, ізопреналін, орципреналін або адреналін.¶¶При резистентній брадикардії слід розглянути лікування за допомогою кардіостимуляторів. При бронхоспазмі можуть призначатися ß2-симпатоміметики (у вигляді аерозолю або, при необхідності, внутрішньовенно) або амінофілін внутрішньовенно. При судомах рекомендується повільне внутрішньовенне введення діазепаму.¶¶Наведені вище заходи адаптуються до кожного окремого випадку.¶¶Застосування у період вагітності або годування груддю.¶¶Норматин, краплі очні не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю.¶¶Діти.¶¶Не застосовувати дітям.