Аналоги Метформин-Тева таблетки по 500 мг 30 шт. (15х2)
- Торговое название Метформин
- Действующее вещество Метформин
- Лекарственная форма Таблетки
- Температура хранения от +15°C до +25°C
- Признак Импортный
- Производитель Teva Pharmaceutical Industries Ltd
- Страна Польша
- Условия отпуска По рецепту
- Код морион 875198
-
Особенности
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
МЕТФОРМІН
(METFORMIN)
Склад:
діюча речовина: метформіну гідрохлорид;
1 таблетка містить метформіну гідрохлориду 500 мг;
допоміжні речовини: повідон, магнію стеарат, тальк.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки білого кольору, з гладкою поверхнею, без плям та пошкоджень.
Фармакотерапевтична група. Пероральні гіпоглікемічні препарати, за виключенням інсулінів. Код АТХ А10В А02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Метформіну гідрохлорид є протидіабетичним лікарським засобом групи похідних бігуанідів, які знижують концентрацію глюкози натще та після їди. Не стимулює виділення інсуліну, тому не cпричиняє гіпоглікемії.
Метформіну гідрохлорид має три механізми протидіабетичної дії.
1. Зменшує продукування глюкози у печінці шляхом гальмування глюконеогенезу і глікогенолізу.
2. Підвищує чутливість до інсуліну у м'язах, посилюючи захоплення та утилізацію глюкози в периферичних тканинах.
3. Знижує абсорбцію глюкози у кишечнику.
Метформіну гідрохлорид стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену; збільшує транспортну здатність усіх видів транспортних систем, які переносять глюкозу через клітинну мембрану; позитивно впливає на метаболізм ліпідів. У контрольованих середньо- та довгострокових клінічних дослідженнях доведено, що метформін у терапевтичних дозах знижує концентрацію загального холестерину, фракцій холестерину LDL та тригліцеридів.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Максимальна концентрація (Тмакс) метформіну гідрохлориду відзначається через 2,5 години після застосування препарату. Загальна біодоступність становить 50-60 \%.
При звичайних дозах та схемах дозування стаціонарна концентрація у плазмі крові відзначається протягом 24-48 годин і становить не менш ніж 1 мкг/мл. У контрольованих клінічних дослідах максимальна концентрація метформіну у плазмі крові (Смакс) не перевищувала 4 мкг/мл навіть при використанні максимальних доз.
Їжа знижує і незначно гальмує абсорбцію метформіну.
Розподіл. Метформін у незначній мірі зв'язується з білками плазми крові. Проникає в еритроцити. Середній об'єм розподілу (Vd) становить 63-
Метаболізм. Метформін виводиться з сечею у незміненому стані. Метаболіти не ідентифіковано.
Виведення. Нирковий кліренс метформіну – понад 400 мл/хв. Це вказує на те, що метформін виводиться завдяки клубочковій фільтрації і канальцевому виділенню. Період напіврозпаду в кінцевій фазі елімінації становить приблизно 6,5 години.
При порушенні функції нирок нирковий кліренс зменшується пропорційно до кліренсу креатиніну, у зв'язку з цим період напіврозпаду подовжується. Це призводить до підвищення концентрації метформіну у плазмі крові.
Приблизно 20-30 \% виводиться з калом у незміненому стані.
Клінічні характеристики.
Показання.
Цукровий діабет ІІ типу (інсулінонезалежний) при неефективності дієтотерапії, особливо у хворих з надлишковою масою тіла;
? як монотерапія або комбінована терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або сумісно з інсуліном для лікування дорослих;
? як монотерапія або комбінована терапія з інсуліном для лікування дітей віком від 10 років.
Зменшення ускладнень діабету у дорослих пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу і надлишковою масою тіла, які застосовували метформін як препарат першої лінії після неефективної дієтотерапії.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до метформіну або до будь-якої допоміжної речовини, яка входить до складу препарату.
Діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, кома.
Ниркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв).
Гострі стани, які протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок:
? зневоднення організму;
? тяжкі інфекційні захворювання;
? шок;
? клінічний прояв гострих та хронічних захворювань, які можуть призводити до розвитку тканинної гіпоксії (серцева або дихальна недостатність, нещодавній інфаркт міокарда, шок);
? застосування під час радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з внутрішньосудинним введенням йодовмісної контрастної речовини.
Печінкова недостатність.
Гостра алкогольна інтоксикація, алкоголізм.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Нерекомендовані комбінації.
Одночасний прийом із даназолом може спричинити гіперглікемічну кому. При необхідності лікування даназолом і після припинення його застосування потрібна корекція дози метформіну при контролі рівня глікемії.
Вживання алкоголю підвищує ризик розвитку молочнокислого ацидозу при гострій алкогольній інтоксикації, особливо у випадках голодування або дотримання низькокалорійної дієти, а також при печінковій недостатності. При лікуванні препаратом слід уникати прийому алкоголю і лікарських засобів, які містять спирт.
Йодовмісні рентгеноконтрастні речовини: радіологічні дослідження із застосуванням рентгеноконтрастних засобів можуть спричинити розвиток лактоацидозу у хворих на цукровий діабет при функціональній нирковій недостатності. Призначення метформіну слід припинити за 48 годин до і поновити щонайменше через 2 дні після рентгенологічного дослідження із застосуванням рентгеноконтрастних речовин.
Комбінації, що вимагають особливої обережності.
Хлорпромазин: при прийомі метформіну у дозах 100 мг на добу підвищує рівень глюкози у крові, знижуючи вивільнення інсуліну. При лікуванні нейролептиками і після припинення прийому останніх потрібна корекція дози метформіну при контролі рівня глікемії.
Глюкокортикостероїди системної та місцевої дії знижують толерантність до глюкози, підвищують глікемію, іноді спричиняючи кетоз. При лікуванні глюкокортикостероїдами і після припинення їх прийому потрібна корекція дози метформіну при контролі рівня глікемії.
Діуретики: одночасний прийом петльових діуретиків може призвести до розвитку молочнокислого ацидозу через можливу функціональну ниркову недостатність. Не слід призначати метформін, якщо кліренс креатиніну в крові менший за 60 мл/хв.
Ін'єкції бета-2-симпатоміметиків: підвищують глікемію внаслідок стимуляції бета-2-рецепторів. У цьому випадку потрібен контроль глікемії. При необхідності рекомендується призначати інсулін.
При одночасному застосуванні метформіну з похідними сульфонілсечовини, інсуліном, акарбозою, саліцилатами можливе посилення його гіпоглікемічної дії.
Інгібітори АПФ можуть знижувати рівень глюкози у крові. У разі необхідності слід відкоригувати дозування препарату під час сумісної терапії.
Особливості застосування.
Лактоацидоз. Лактоацидоз виникає у поодиноких випадках, але є небезпечним метаболітичним ускладненням, яке може розвиватись у зв'язку з накопиченням метформіну. Частіше такий стан може виникнути у пацієнтів з цукровим діабетом зі значною нирковою недостатністю. Необхідно враховувати фактори, які можуть сприяти виникненню лактоацидозу: погано регульований цукровий діабет, неправильно визначена глікемія, кетозис, довгочасне голодування, зловживання алкоголем, печінкова недостатність та інші стани, які сприяють виникненню гіпоксії. Лактоацидоз може проявлятися у вигляді м'язових судом з болями у животі і тяжкою астенією. У подальшому можливий розвиток ацидозної задишки, болю у животі, гіпотермії та коми. При лабораторних дослідженнях спостерігаються зниження рН крові, підвищення концентрації лактату у крові (понад
5 ммоль/л), підвищення аніонного проміжку та підвищення співвідношення лактат/піруват у крові. У випадку підозри на метаболічний ацидоз застосування метформіну гідрохлориду необхідно припинити, пацієнт має перебувати під пильним наглядом лікаря. Лікар має повідомити пацієнта про симптоми лактатоацидозу та ризик його виникнення.Ниркова функція. Зважаючи на те, що метформін виводиться нирками, до початку та під час лікування необхідно регулярно контролювати концентрацію креатиніну у крові (не менш ніж раз на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок; 2-4 рази на рік у пацієнтів із завищеною концентрацією креатиніну та у пацієнтів літнього віку).
Особлива увага необхідна у випадках, коли функція нирок може порушитись (на початку застосування гіпотензивних, сечогінних та нестероїдних протизапальних засобів).
Застосування контрастних засобів, що містять йод. Внутрішньосудинне застосування контрастних засобів, що містять йод, при радіологічних дослідженнях може бути причиною ниркової недостатності. Це може спричинити накопичення метформіну та відповідно зумовити підвищення ризику виникнення лактоацидозу. Застосування метформіну гідрохлориду необхідно припинити до дослідження або на час його проведення. Лікування поновлювати не раніше ніж через 48 годин після дослідження та тільки після спостереження за функцією нирок.
Хірургічні втручання. Застосування метформіну необхідно припинити за 48 годин до запланованого хірургічного втручання під загальною анестезією. Лікування поновлювати не раніше ніж через 48 годин після втручання.
Діти. За результатами клінічних досліджень не виявлено дії метформіну на зріст і статеве дозрівання у дітей. Однак немає даних щодо дії метформіну на зріст і статеве дозрівання при тривалому застосуванні метформіну, тому слід з особливою обережністю застосовувати препарат дітям у період статевого дозрівання, особливо віком від 10 до 12 років.
Інші застереження. При застосуванні метформіну гідрохлориду слід дотримуватись діабетичної дієти та обмежити вживання вуглеводів упродовж доби. Пацієнти з надлишковою масою тіла повинні, крім того, дотримуватись низькокалорійної дієти.
Метформіну гідрохлорид не спричиняє гіпоглікемії, однак рекомендується дотримуватись обережності у випадку його застосування разом з інсуліном або похідними сульфонілсечовини.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Неконтрольований діабет у період вагітності (гестаційний або постійний) збільшує ризик розвитку вроджених аномалій і перинатальної летальності. Є окремі дані про застосування метформіну вагітним жінкам, які не вказують на підвищений ризик вроджених аномалій. Доклінічне дослідження препарату на тваринах показало відсутність негативного впливу метформіну гідрохлориду на перебіг вагітності, розвиток ембріона, плода та молодих тварин. У разі планування вагітності, а також у випадку настання вагітності слід відмінити терапію метформіном, повідомити лікаря та призначити інсулінотерапію для підтримання рівня глюкози у крові.
Годування груддю. Метформін проникає у грудне молоко. У новонароджених/немовлят побічні ефекти не спостерігались. Однак, оскільки недостатньо даних щодо безпеки застосування препарату, годування груддю не рекомендується протягом терапії метформіном. Рішення щодо припинення годування груддю необхідно приймати з урахуванням необхідності прийому препарату для матері та потенційного ризику для дитини.
Фертильність. Метформін не впливав на фертильність самців і самок при застосуванні у дозах 600 мг/кг/на добу, що майже в три рази перевищували максимальну добову дозу, яка рекомендується для застосування людям та яку слід розраховувати, виходячи з площі поверхні тіла.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Метформін не спричиняє гіпоглікемію, тим самим не впливає на швидкість реакції та здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Однак необхідно зважати на ризик виникнення гіпоглікемії у випадку застосування препарату Метформін разом з іншими протидіабетичними засобами (похідні сульфонілсечовини, інсулін, репаглінід).
Спосіб застосування та дози.
Монотерапія або комбінована терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами.
Дорослі. Зазвичай початкова доза становить 500 мг 2-3 рази на добу під час або після прийому їжі.
Через 10-15 днів проведеного лікування дозу необхідно відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози у сироватці крові.
Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту.
Максимальна рекомендована доза становить 3000 мг на добу, розподілених на 3 прийоми.
У випадку переходу до лікування препаратом Метформін необхідно припинити прийом іншого протидіабетичного засобу.
Комбінована терапія сумісно з інсуліном.
Для досягнення кращого контролю рівня глюкози у крові метформін та інсулін можна застосовувати у вигляді комбінованої терапії. Зазвичай початкова доза становить 500 мг
2-3 рази на добу, у той час як дозу інсуліну слід підбирати відповідно до результатів вимірювання рівня глюкози у крові.Монотерапія або комбінована терапія сумісно з інсуліном.
Діти. Препарат Метформін застосовувати дітям віком від 10 років. Зазвичай початкова доза становить 500 мг препарату Метформін 1 раз на добу під час або після прийому їжі. Через
10-15 днів проведеного лікування дозу необхідно відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози у сироватці крові.Повільне збільшення дози сприяє послабленню побічних ефектів з боку травного тракту.
Максимальна рекомендована доза - 2000 мг на добу, розподілених на 2-3 прийоми.
У пацієнтів літнього віку можливе погіршення функції нирок, тому дозу метформіну необхідно підбирати на основі оцінки функції нирок, яку слід проводити регулярно (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти. Препарат застосовувати для лікування дітей віком від 10 років.
Передозування.
Навіть одноразове застосування
Побічні реакції.
Найчастішими небажаними реакціями, особливо на початку лікування, є нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутність апетиту. Ці симптоми, як правило, минають самостійно.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, «металевий» присмак у роті, відсутність апетиту, метеоризм, діарея, біль у животі. Найчастіше ці побічні явища виникають на початку лікування і, як правило, минають самостійно.
З боку метаболізму: лактоацидоз.
При тривалому застосуванні препарату у пацієнтів із мегалобластною анемією може знижуватися всмоктування вітаміну В12, що супроводжується зниженням його рівня у сироватці крові.
З боку нервової системи: порушення смаку.
З боку гепатобіліарної системи: зниження показників функції печінки, медикаментозний гепатит, які зникають після відміни метформіну.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірні алергічні реакції, включаючи висипання, еритему, свербіж, кропив'янку.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 15 таблеток у блістері; по 2 блістери у коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ТОВ Тева Оперейшнз Поланд.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Вул. Сенкевича 25, 99-300 Кутно, Польща.
Состав
действующее вещество: метформина гидрохлорид;
1 таблетка содержит метформина гидрохлорида 500 мг;
вспомогательные вещества: повидон, магния стеарат, тальк.
Лекарственная форма
Таблетки.
Основные физико-химические свойства: круглые таблетки белого цвета с гладкой поверхностью, без пятен и повреждений.
Фармакологическая группа
Средства, влияющие на пищеварительную систему и метаболизм. Антидиабетические препараты. Пероральные гипогликемические средства, за исключением инсулинов. Бигуаниды. Код АТХ А10В А02.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика.
Метформина гидрохлорид является противодиабетическим лекарственным средством группы производных бигуанидов, которые снижают концентрацию глюкозы в плазме крови как натощак, так и после еды. Не стимулирует секрецию инсулина и не производит гипогликемического эффекта, опосредованного этим механизмом.
Метформина гидрохлорид имеет три механизма противодиабетического действия.
1. Уменьшает производство глюкозы в печени путем торможения глюконеогенеза и гликогенолиза.
2. Повышает чувствительность к инсулину в мышцах, усиливая захват и утилизацию глюкозы в периферических тканях.
3. Снижает абсорбцию глюкозы в кишечном тракте.
Метформина гидрохлорид стимулирует внутриклеточный синтез гликогена; увеличивает транспортную способность всех видов транспортных систем, переносящих глюкозу через клеточную мембрану; оказывает положительное влияние на метаболизм липидов. Доказано, что метформин в терапевтических дозах снижает концентрацию холестерина, липопротеинов низкой плотности и триглицеридов.
Сообщалось, что при применении метформина масса тела пациентов оставалась стабильной или умеренно снижалась.
Фармакокинетика.
Всасывание. После приема перорального метформина время достижения максимальной концентрации (Тmax) составляет около 2,5 часов. Абсолютная биодоступность таблеток 500 или 850 мг составляет примерно 50-60 %. После перорального применения фракция, не всасываемая и выводимая с калом, составляет 20-30 %.
После перорального применения абсорбция метформина насыщается и неполной.
Предполагается, что фармакокинетика абсорбции метформина нелинейна. При применении рекомендуемых доз метформина и соблюдении режимов дозирования стабильные концентрации в плазме крови достигаются в течение 24-48 часов и составляют менее 1 мкг/мл. Сообщалось, что максимальная концентрация метформина в плазме крови (Сmах) не превышала 5 мкг/мл даже при применении максимальных доз.
При одновременном употреблении пищи абсорбция метформина снижается и слегка замедляется.
После перорального применения дозы 850 мг наблюдалось снижение максимальной концентрации в плазме крови на 40 %, уменьшение AUC на 25 % и увеличение на 35 минут времени достижения максимальной концентрации в плазме крови. Клиническая значимость этих изменений неизвестна.
Распределение. Метформин незначительно связывается с белками плазмы крови. Метформин проникает в эритроциты. Максимальная концентрация в крови ниже, чем максимальная концентрация в плазме крови, и достигается примерно через одно и то же время. Эритроциты, вероятно, представляют вторую камеру распределения. Средний объем распределения (Vd) составляет 63-276 л.
Метаболизм. Метформин выводится с мочой в неизмененном состоянии. Метаболитов у человека не обнаружено.
Выведение. Почечный клиренс метформина – более 400 мл/мин. Это указывает на то, что метформин выводится благодаря клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. После перорального приема период полувыведения составляет около 6,5 часов. При нарушении функции почек почечный клиренс уменьшается пропорционально клиренсу креатинина, в связи с этим период полураспада удлиняется. Это приводит к увеличению концентрации метформина в плазме крови.
Особые группы пациентов
Почечная недостаточность. Имеющиеся данные относительно пациентов с умеренной степенью почечной недостаточности ограничены, поэтому невозможно точно оценить системную экспозицию метформина в этой группе пациентов по сравнению с пациентами с нормальной функцией почек. Поэтому необходима корректировка дозы в соответствии с клинической эффективностью/переносимостью (см. раздел «Способ применения и дозы»).
Дети. По результатам исследования однократной дозы 500 мг гидрохлорида метформина, фармакокинетический профиль у пациентов педиатрической популяции был аналогичным таковому у здоровых взрослых. Данные по применению многократных доз ограничены одним исследованием. После повторного введения 500 мг метформина дважды в сутки в течение 7 дней у пациентов педиатрической популяции пиковая концентрация в плазме крови (Cmax) и системная экспозиция (AUC0-t) снижались приблизительно на 33 % и 40 % соответственно по сравнению с взрослыми пациентами, больных сахарным диабетом, получавших повторные дозы 500 мг два раза в день в течение 14 дней. Поскольку доза титруется индивидуально на основе гликемического контроля, вышеупомянутая информация имеет ограниченное клиническое значение.
Показания
Сахарный диабет 2 типа при неэффективности диетотерапии и режима физических нагрузок, особенно у больных с избыточной массой тела:
- в качестве монотерапии или в составе комбинированной терапии с другими пероральными гипогликемическими средствами или с инсулином для лечения взрослых;
- как монотерапия или в составе комбинированной терапии с инсулином для лечения детей от 10 лет и подростков.
Для уменьшения осложнений сахарного диабета у взрослых пациентов с сахарным диабетом 2 типа и избыточной массой тела в качестве препарата первой линии после неэффективной диетотерапии.
Противопоказания
- Гиперчувствительность к метформину или любому вспомогательному веществу, которое входит в состав лекарственного средства;
- любой тип острого метаболического ацидоза (например, лактоацидоз, диабетический кетоацидоз);
- диабетическая прекома;
- почечная недостаточность тяжелой степени (скорость клубочковой фильтрации (СКФ) <30 мл/мин);
- острые состояния, которые протекают с риском развития нарушений функции почек, такие как обезвоживание организма, тяжелые инфекционные заболевания, шок;
- заболевания, которые могут приводить к развитию гипоксии тканей (особенно острые заболевания или обострение хронической болезни): декомпенсированная сердечная недостаточность; дыхательная недостаточность; недавно перенесенный инфаркт миокарда; шок;
- печеночная недостаточность, острое отравление алкоголем, алкоголизм.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия
Не рекомендуется применять комбинации
Алкоголь. Алкогольная интоксикация ассоциируется с повышенным риском лактоацидоза, особенно при голодании, недоедании или печеночной недостаточности.
Йодосодержащие рентгеноконтрастные вещества. Пациентам применения метформина следует прекратить до или во время проведения исследования и не возобновлять раньше чем через 48 часов после исследования и только после повторной оценки и установления стабильного состояния функции почек (см. раздел «Способ применения и дозы» и «Особенности применения»).
Комбинации, которые следует применять с осторожностью
Некоторые лекарственные средства, например нестероидные противовоспалительные средства (НПВС), включая селективные ингибиторы циклооксигеназы II (ЦОГ), ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента (АПФ), антагонисты рецепторов ангиотензина II и диуретики, особенно петлевые диуретики. возникновение лактоацидоза. В начале лечения вышеупомянутыми лекарственными средствами или их применение в комбинации с метформином необходимо тщательный контроль функции почек.
Лекарственные средства, оказывающие гипергликемическое действие (глюкокортикостероиды системного и местного действия, симпатомиметики). Необходимо чаще контролировать уровень глюкозы в крови, особенно в начале лечения. Во время и после прекращения совместимой терапии следует корректировать дозу метформина.
Транспортеры органических катионов (OCT)
Метформин является субстратом обоих транспортеров – OCT1 и OCT2.
Сопутствующее применение метформина из:
- ингибиторами OCT1 (такими как верапамил) может снизить эффективность метформина;
- индукторами OCT1 (такими как рифампицин) может увеличить желудочно-кишечное всасывание и эффективность метформина;
- ингибиторами OCT2 (такими как циметидин, долутегравир, ранолазин, триметоприм, вандетаниб, изовуконазол) может снизить почечный выведение метформина с последующим увеличением концентрации метформина в плазме крови;
- Ингибиторами OCT1 и OCT2 (такими как кризотиниб, олапариб) может повлиять на эффективность и почечный выведение метформина.
Поэтому рекомендуется проявлять особую осторожность при сопутствующем применении этих препаратов с метформином, особенно пациентам с нарушением функции почек, поскольку концентрация метформина в плазме крови может возрасти. При необходимости следует учесть возможность корректировки дозы метформина, поскольку ингибиторы/индукторы OCT могут повлиять на эффективность метформина.
Особенности по применению
Лактоацидоз является очень редким, но тяжелым метаболическим осложнением, чаще всего возникающим при остром ухудшении функции почек, сердечно-легочном заболевании или сепсисе. При остром ухудшении функции почек происходит кумуляция метформина, что увеличивает риск развития лактоацидоза.
При обезвоживании (сильная диарея или рвота, лихорадка или уменьшение употребления жидкости) рекомендуется временно прекратить применение метформина и обратиться за медицинской помощью.
Пациентам, получающим метформин, следует с осторожностью приступать к лечению средствами, которые могут остро ухудшить функцию почек (например, гипотензивными препаратами, мочегонными средствами и НПВС). Другие факторы риска лактоацидоза включают чрезмерное употребление алкоголя, печеночную недостаточность, недостаточно контролируемый сахарный диабет, кетоз, длительное голодание и любые состояния, связанные с гипоксией, а также сопутствующее применение лекарственных средств, которые могут привести к лактоацидозу (см. разделы «Противопоказания» и «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).
Пациенты и/или лица, осуществляющие за ними уход, должны быть проинформированы о риске развития лактоацидоза. Характерными признаками лактоацидоза являются ацидотическая одышка, боли в животе, мышечные судороги, астения и гипотермия, в дальнейшем возможно развитие комы. В случае появления какого-либо симптома возникновения лактоацидоза пациент должен прекратить применение метформина и немедленно обратиться к врачу. Лактоацидоз характеризуется диагностическими лабораторными показателями: снижение уровня рН крови (<7,35), увеличение уровня сывороточной концентрации лактата (5 ммоль/л), увеличение анионного интервала и соотношение лактат/пируват.
Функция почек. Перед началом и регулярно во время лечения метформином следует оценивать СКФ (см. «Способ применения и дозы»). Прием метформина противопоказан пациентам с СКФ <30 мл/мин, и его следует временно прекратить при наличии состояний, изменяющих функцию почек (см. раздел «Противопоказания»).
Сердечная функция. Пациенты с сердечной недостаточностью имеют более высокий риск развития гипоксии и почечной недостаточности. Пациентам со стабильной хронической сердечной недостаточностью можно применять метформин при регулярном мониторинге сердечной и почечной функции. Метформин противопоказан пациентам с острой и нестабильной сердечной недостаточностью (см. раздел «Противопоказания»).
Применение контрастных средств, содержащих йод. Внутрисосудистое введение рентгеноконтрастных йодсодержащих средств может повлечь за собой индуцированную контрастом нефропатию и привести к кумуляции метформина и, как следствие, к повышению риска развития лактоацидоза. Прием метформина необходимо прекратить до или во время проведения исследования и не возобновлять ранее чем через 48 часов после проведения исследования и только после повторной оценки и установления стабильного состояния функции почек (см. раздел «Способ применения и дозы» и «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).
Хирургическое вмешательство. Необходимо прекратить применение метформина во время проведения хирургических вмешательств под общей, спинальной или эпидуральной анестезией. Терапию метформином не следует возобновлять раньше, чем через 48 часов после операции или восстановления перорального питания, и только после повторной оценки и установления стабильного состояния функции почек.
Дети. До начала лечения метформином должен быть подтвержден диагноз сахарного диабета 2 типа. По результатам годовых контролируемых клинических исследований не выявлено влияния метформина на рост и половое созревание у детей. Однако нет данных о воздействии метформина на рост и половое созревание при более длительном применении, поэтому рекомендуется внимательное наблюдение за этими параметрами у детей, лечащихся метформином, особенно в период полового созревания.
Дети от 10 до 12 лет. Только 15 человек от 10 до 12 лет были включены в контролируемые клинические исследования, проведенные у детей и подростков. Хотя эффективность и безопасность применения метформина у этих детей не отличалась от эффективности и безопасности применения у детей старшего возраста и подростков, особую осторожность рекомендуется при назначении детям от 10 до 12 лет.
Прочие предостережения. Пациентам необходимо соблюдать диету и равномерное распределение углеводов в течение суток. Пациентам с избыточной массой тела следует продолжать соблюдать низкокалорийную диету. Необходимо регулярно контролировать показатели углеводного обмена у пациентов.
Метформин может снижать уровень витамина B12 в сыворотке крови. Риск снижения уровня витамина B12 возрастает с увеличением дозы метформина, продолжительности лечения и/или у пациентов с факторами риска, вызывающих дефицит витамина B12. При подозрении на дефицит витамина B12 (например, анемия или нейропатия) необходимо проводить мониторинг уровня витамина B12 в сыворотке крови. У пациентов с факторами риска дефицита витамина В 12 может потребоваться периодический мониторинг уровня витамина В12. Терапию метформином следует продолжать до тех пор, пока она переносится и не имеет противопоказаний, а также проводить соответствующее лечение для коррекции дефицита витамина В12 в соответствии с действующими клиническими рекомендациями.
Монотерапия метформином не вызывает гипогликемии, однако следует соблюдать осторожность при одновременном применении метформина с инсулином или другими пероральными гипогликемическими средствами (например, производными сульфонилмочевины или меглитинидами).
Применение в период беременности или кормления грудью.
Беременность. Неконтролируемый сахарный диабет в период беременности (гестационный или постоянный) увеличивает риск развития врожденных аномалий и перинатальной летальности. Имеются ограниченные данные о применении метформина беременным женщинам, не указывающим на повышенный риск врожденных аномалий. Доклинические исследования не оказали негативного влияния на беременность, развитие эмбриона или плода, роды и послеродовое развитие. При планировании или наступлении беременности для лечения сахарного диабета рекомендуется применять не метформин, а инсулин для поддержания уровня глюкозы крови максимально приближенным к нормальному для уменьшения риска развития пороков плода.
Кормление грудью. Метформин экскретируется в грудное молоко, но у новорожденных/младенцев, которые находились на грудном кормлении, побочные эффекты не наблюдались. Однако, поскольку недостаточно данных по безопасности применения препарата, кормление грудью не рекомендуется в течение терапии метформином. Решение о прекращении кормления грудью необходимо принимать с учетом преимуществ грудного вскармливания и потенциального риска побочных эффектов для ребенка.
Фертильность. Метформин не влиял на фертильность животных при применении в дозе 600 мг/кг/сутки, что почти в 3 раза превышало максимальную рекомендованную суточную дозу для человека в расчете на площадь поверхности тела.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Монотерапия метформином не влияет на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами, поскольку препарат не вызывает гипогликемию. Однако следует соблюдать осторожность при применении метформина в сочетании с другими гипогликемическими средствами (производные сульфонилмочевины, инсулин или меглитиниды) из-за риска развития гипогликемии.
Способ применения и дозы
Взрослые пациенты с нормальной функцией почек (СКФ ≥90 мл/мин)
Монотерапия или комбинированная терапия с другими пероральными гипогликемическими средствами
Обычно начальная доза составляет 500 мг 2-3 раза в сутки во время или после еды. Через 10-15 дней дозу необходимо откорректировать в соответствии с результатами измерений уровня глюкозы в сыворотке крови. Медленное увеличение дозы способствует снижению побочных эффектов со стороны пищеварительного тракта. Максимальная рекомендуемая доза составляет 3000 мг/сутки, распределенных на 3 приема. При переходе из другого противодиабетического средства необходимо прекратить прием этого средства и назначить метформин, как указано выше.
Комбинированная терапия с инсулином
Для достижения лучшего контроля уровня глюкозы в крови метформин и инсулин можно использовать в виде комбинированной терапии. Обычно начальная доза составляет 500 мг 2-3 раза в сутки, тогда как дозу инсулина следует подбирать в соответствии с результатами измерения уровня глюкозы в крови.
У пациентов пожилого возраста возможно ухудшение функции почек, поэтому дозу метформина необходимо подбирать на основе оценки функции почек, которую следует проводить регулярно (см. раздел «Особенности применения»).
Почечная недостаточность. СКФ следует оценивать до начала лечения лекарственными средствами, содержащими метформин, и в течение лечения, по крайней мере, ежегодно. У пациентов с повышенным риском дальнейшего прогрессирования почечной недостаточности и пожилых пациентов следует проводить тщательный мониторинг функции почек как можно чаще, например каждые 3-6 месяцев.
| СКФ (мл/мин) | Общая максимальная суточная доза (должна быть разделена на 2-3 приема) | Дополнительная информация |
| 60-89 | 3000 мг | При снижении функции почек рекомендуется рассмотреть возможность снижения дозы. |
| 45-59 | 2000 мг | Перед началом применения метформина следует рассмотреть факторы, которые могут увеличить риск развития лактоацидоза (см. раздел «Особенности применения»). Начальная дозировка составляет не более половины максимальной дозы. |
| 30-44 | 1000 мг | |
| <30 | − | Применение метформина противопоказано. |
Дети .
Монотерапия или комбинированная терапия с инсулином
Метформин применяют детям от 10 лет и подросткам. Обычно начальная доза составляет 500 мг метформина 1 раз в сутки во время или после еды. Через 10-15 дней дозу необходимо откорректировать в соответствии с результатами измерений уровня глюкозы в сыворотке крови. Медленное увеличение дозы способствует ослаблению побочных эффектов со стороны пищеварительного тракта. Максимальная рекомендуемая доза составляет 2000 мг/сутки в 2-3 приема.
Передозировка
При применении препарата в дозе 85 г развития гипогликемии не наблюдалось. Однако в этом случае наблюдалось развитие лактоацидоза. Значительное превышение дозы метформина или сопутствующие факторы риска могут приводить к лактоацидозу. Лактоацидоз является неотложным состоянием, его следует лечить в стационаре. Наиболее эффективной мерой для выведения из организма лактата и метформина является гемодиализ.
Побочные эффекты
Наиболее часто нежелательными реакциями в начале лечения являются тошнота, рвота, диарея, боль в животе, отсутствие аппетита. Эти симптомы обычно проходят самостоятельно. Для предупреждения возникновения побочных явлений рекомендуется медленное увеличение дозирования и применение суточной дозы препарата за 2-3 приема.
Нежелательные эффекты по частоте возникновения классифицируют по следующим категориям: очень часто ( > 1/10), часто ( > 1/100 и <1/10), нечасто ( > 1/1000 и <1/100), редко ( > 1/ 10000 и <1/1000), очень редко (<1/10000). В каждом классе систем органов побочные реакции отмечены в порядке снижения их клинического значения.
Со стороны метаболизма: часто – снижение/дефицит витамина B12 (см. раздел «Особенности применения»); очень редко – лактоацидоз (см. раздел «Особенности применения»).
Со стороны нервной системы: часто – нарушение вкуса.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: очень часто – расстройства со стороны пищеварительной системы, такие как тошнота, рвота, диарея, боль в животе, отсутствие аппетита. Чаще всего эти побочные явления возникают в начале лечения и обычно проходят самостоятельно. Для предупреждения побочных явлений со стороны пищеварительной системы рекомендуется медленное увеличение дозировки и применение суточной дозы препарата за 2-3 приема во время или после еды.
Со стороны гепатобилиарной системы: очень редко – нарушение показателей функции печени или гепатита, исчезающих после отмены метформина.
Со стороны кожи и подкожных тканей: очень редко – кожные реакции, включающие эритему, зуд, крапивницу.
Дети.
В опубликованных и постмаркетинговых данных и контролируемых клинических исследованиях в ограниченной педиатрической популяции в возрасте 10-16 лет, получавшей метформин в течение 1 года, сообщения о побочных эффектах у детей были схожими по характеру и тяжести с отмечаемыми у взрослых проявлениями.
Сообщения о подозреваемых нежелательных побочных реакциях
После регистрации лекарственного средства важно сообщать о подозреваемых побочных реакциях. Это позволяет осуществлять мониторинг соотношения польза/риск при применении лекарственного средства. Медицинским работникам необходимо сообщать о любых побочных реакциях с помощью национальной системы отчетности.
Срок годности
3 года.
Условия хранения
Хранить при температуре не выше 25 °С в недоступном для детей месте.
Упаковка
По 15 таблеток в блистере; по 2 блистера в коробке.
Категория отпуска
По рецепту.
Производитель
ООО Тева Оперейшнз Поланд.
Местонахождение производителя и адрес места его деятельности.
ул. Могильская 80, 31-546 Краков, Польша.
Препараты без содержания инсулина
Обратите внимание, что цены на препараты, указанные на сайте, актуальны только при онлайн-заказе. Цены на медикаменты в аптеках нашей сети могут отличаться от указанных.