Отзывы покупателей о Лоспирин таблетки по 75 мг 30 шт. (10х3)
- Торговое название Лоспирин
- Действующее вещество Кислота ацетилсалициловая
- Лекарственная форма Таблетки, покрытые кишечно-растворимой оболочкой
- Температура хранения от +15°C до +25°C
- Признак Отечественный
- Производитель Кусум Фарм, ООО
- Страна Украина
- Условия отпуска Без рецепта
- Код морион 129473
-
Особенности
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ЛОСПИРИН®
(LOWSPIRIN®)
Склад:
діюча речовина: acetylsalicylic acid;
1 таблетка містить кислоти ацетилсаліцилової 75 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота стеаринова, Opadry Y-1-7000 білий, Acryl-Eze 93018359 білий.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого кольору.
Фармакотерапевтична група.
Антитромботичні засоби.
Код АТХ B01A C06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Ацетилсаліцилова кислота пригнічує агрегацію тромбоцитів шляхом блокування синтезу тромбоксану А2. Механізм її дії полягає у незворотній інактивації ферменту циклооксигенази (ЦОГ-1). Ацетилсаліцилова кислота також виявляє й інші інгібуючі ефекти на тромбоцити.
Ацетилсаліцилова кислота належить до групи нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЗ) з аналгетичними, жарознижувальними і протизапальними властивостями.
Фармакокінетика.
Після прийому внутрішньо кислота ацетилсаліцилова швидко і повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Під час та після абсорбції вона перетворюється на основний активний метаболіт – кислоту саліцилову. Максимальна концентрація кислоти ацетилсаліцилової у плазмі крові досягається через 10-20 хв, саліцилової кислоти – через 20-120 хв відповідно. Завдяки кишковорозчинній оболонці таблеток Лоспирину вивільнення активної речовини відбувається не у шлунку, а в лужному середовищі кишечнику. Тому абсорбція ацетилсаліцилової кислоти уповільнюється до 3-6 годин після застосування таблетки, вкритої кишковорозчинною оболонкою, порівняно зі звичайною таблеткою ацетилсаліцилової кислоти.
Ацетилсаліцилова і саліцилова кислоти повністю зв’язуються з білками плазми крові і швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плаценту, а також у грудне молоко.
Саліцилова кислота зазнає метаболізму переважно у печінці. Метаболітами саліцилової кислоти є саліцилсечова кислота, саліцилфенол глюкоуронід, саліцилацил глюкоуронід, гентизинова кислота і гентизинсечова кислота.
Кінетика виведення саліцилової кислоти залежить від дози, оскільки метаболізм обмежений активністю ферментів печінки. Період напіввиведення залежить від дози і зростає від 2-3 годин при застосуванні низьких доз до 15 годин – при застосуванні високих доз. Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться з організму переважно нирками.
Клінічні характеристики.
Показання.
Для зниження ризику:
– летального наслідку пацієнтів з підозрою на гострий інфаркт міокарда;
– захворюваності і летального наслідку пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда;
– транзиторних ішемічних атак (ТІА) та інсульту у пацієнтів з ТІА;
– захворюваності і летального наслідку при стабільній і нестабільній стенокардії;
– інфаркту міокарда у пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія) та особам із багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік).
Для профілактики:
– тромбозів і емболій після операцій на судинах (черезшкірна транслюмінарна катетерна ангіопластика (РТСА), ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування (CABG), артеріовенозне шунтування);
– тромбозу глибоких вен і емболії легененової артерії після довготривалої іммобілізації (після хірургічних операцій);
– інсультів (у якості вторинної профілактики).
Протипоказання.
– Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, до інших саліцилатів або до будь-якого компонента препарату.
– Астма, спричинена застосуванням саліцилатів або речовин з подібною дією, особливо НПЗЗ, в анамнезі.
– Гострі пептичні виразки.
– Геморагічний діатез.
– Ниркова недостатність тяжкого ступеня.
– Печінкова недостатність тяжкого ступеня.
– Серцева недостатність тяжкого ступеня.
– Комбінація з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиждень або більше (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Особливі заходи безпеки.
Лоспирин® застосовувати з обережністю у наступних ситуаціях:
– гіперчутливість до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також у разі наявності алергії на інші речовини;
– виразки шлунково-кишкового тракту, включаючи хронічні та рекурентні виразкові хвороби або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;
– одночасне застосування антикоагулянтів;
– у пацієнтів з порушеннями функції нирок або хворих із порушеннями серцево-судинного кровообігу (наприклад, патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсис або сильні кровотечі), оскільки ацетилсаліцилова кислота може також збільшити ризик порушення функції нирок та гострої ниркової недостатності;
– у пацієнтів із тяжкою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази ацетилсаліцилова кислота може спричинити гемоліз або гемолітичну анемію. Особливо при наявності факторів, які можуть збільшити ризик гемолізу, наприклад, високі дози препарату, гарячка або гострий інфекційний процес;
– порушення функції печінки.
Ібупрофен може зменшити інгібіторний ефект ацетилсаліцилової кислоти щодо агрегації тромбоцитів. У разі застосування Лоспирину перед початком прийому ібупрофену як знеболювального засобу пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.
Ацетилсаліцилова кислота може зумовлювати розвиток бронхоспазму або нападу бронхіальної астми або інші реакції підвищеної чутливості. Фактори ризику включають астму в анамнезі, сінну гарячку, поліпоз носа або хронічне респіраторне захворювання, алергічні реакції (наприклад, шкірні реакції, свербіж, кропив'янку) на інші речовини в анамнезі.
Через інгібіторний ефект ацетилсаліцилової кислоти щодо агрегації тромбоцитів, який зберігається упродовж кількох днів після прийому, застосування препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити імовірність/посилення кровотечі при хірургічних операціях (включаючи незначні хірургічні втручання, наприклад, видалення зуба). Тому за 5-7 днів до планової операції або екстракції зубів слід припинити застосування препарату.
При застосуванні малих доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватися виведення сечової кислоти. Це може призвести до нападу подагри у схильних до неї пацієнтів.
Не слід застосовувати препарати, які містять ацетилсаліцилову кислоту, дітям та підліткам із гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ), яка супроводжується або не супроводжується підвищенням температури тіла, без консультації з лікарем. При деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісною, але небезпечною для життя хворобою, що потребує невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилову кислоту застосовувати як супутній лікарський засіб, проте причинно-наслідковий зв’язок у цьому випадку не доведений. Якщо вказані стани супроводжуються постійним блюванням, це може бути проявом синдрому Рея.
При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та алкоголю підвищується ризик уражень слизової оболонки органів шлунково-кишкового тракту і подовження часу кровотечі.
Застосування препарату у високих дозах спричиняє гіпоглікемічний ефект, що необхідно брати до уваги при призначенні його пацієнтам з цукровим діабетом.
При тривалому застосуванні препарату у високих дозах необхідний регулярний гематологічний контроль (рівень гемоглобіну і показників системи згортання).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Протипоказання для одночасного застосування.
Застосування ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату у дозах 15 мг/тиждень і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з протеїнами плазми крові).
Комбінації, які потрібно застосовувати з обережністю.
При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату у дозах менш ніж 15мг/тиждень підвищується гематологічна токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з протеїнами плазми крові).
Одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти з ібупрофеном перешкоджає незворотному інгібуванню тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою. Лікування ібупрофеном пацієнтів з ризиком кардіоваскулярних захворювань може обмежувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти.
При одночасному застосуванні Лоспирину та антикоагулянтів, тромболітиків/інших інгібіторів агрегації тромбоцитів/гемостазу підвищується ризик кровотечі.
При одночасному застосуванні високих доз саліцилатів із НПЗЗ (через взаємопосилювальний ефект) підвищується ризик виникнення виразок і шлунково-кишкових кровотеч.
При застосуванні із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну підвищується ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі внаслідок можливого ефекту синергізму.
При одночасному застосуванні з дигоксином концентрація останнього у плазмі крові підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції.
При одночасному застосуванні високих доз ацетилсаліцилової кислоти та антидіабетичних препаратів із групи похідних сульфонілсечовини посилюється гіпоглікемічний ефект останніх за рахунок витіснення сульфонілсечовини, зв’язаної з протеїнами плазми крові, ацетилсаліциловою кислотою.
Діуретичні засоби у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти знижують клубочкову фільтрацію завдяки зниженню синтезу простагландинів у нирках.
Системні глюкокортикостероїди (виключаючи гідрокортизон, який застосовують для замісної терапії при хворобі Аддісона) знижують рівень саліцилатів у крові та підвищують ризик передозування після закінчення лікування.
Ангіотензинперетворювальні ферменти (АПФ) у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти спричиняють зниження фільтрації у клубочках внаслідок інгібування вазодилататорного ефекту простагландинів та зниження антигіпертензивного ефекту.
При одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою ацетилсаліцилова кислота витісняє її зі зв’язку з протеїнами плазми крові, підвищуючи токсичність останньої.
Алкоголь сприяє пошкодженню слизової оболонки шлунково-кишкового тракту і пролонгує час кровотечі внаслідок синергізму ацетилсаліцилової кислоти та алкоголю.
Одночасне застосування з урикозуричними засобами, такими як бензобромарон, пробенецид, знижує ефект виведення сечової кислоти (внаслідок конкуренції виведення сечової кислоти нирковими канальцями).
Особливості застосування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Наявні дані епідеміологічних досліджень вказують на ризик викидня та вад розвитку плода після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується залежно від збільшення дози та тривалості терапії. Згідно з наявними даними зв’язок між прийомом ацетилсаліцилової кислоти і підвищеним ризиком викидня не підтверджено.
Наявні епідеміологічні дані щодо виникнення вад розвитку не є послідовними, проте підвищений ризик гастрошизису не може бути виключений при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти. Результати проспективного дослідження впливу у ранній термін вагітності (1-4-й місяць) з участю приблизно 14800 пар жінка-дитина не вказують на будь-який зв’язок із підвищеним ризиком розвитку мальформацій.
Дослідження на тваринах вказують на репродуктивну токсичність.
Під час І і ІІ триместру вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. У жінок, які, імовірно, можуть бути вагітними або під час І і ІІ триместру вагітності доза препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.
Під час ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід наступним чином:
· серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки і легеневою гіпертензією);
· порушення функції нирок з можливим наступним розвитком ниркової недостатності з олігогідроамніозом;
на жінку і дитину в кінці вагітності інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати наступним чином:
- можливість подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може виникнути навіть після дуже низьких доз;
· гальмування скорочень матки, що може призвести до затримки або подовження тривалості пологів.
Зважаючи на це, ацетилсаліцилова кислота протипоказана під час ІІІ триместру вагітності.
Саліцилати і їх метаболіти проникають у грудне молоко в невеликих кількостях.
Оскільки не було виявлено шкідливого впливу препарату на дитину після його прийому жінками, переривати годування груддю, як правило, не потрібно. Однак у випадках регулярного застосування або при застосуванні високих доз годування груддю необхідно припинити на ранніх етапах.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не відзначалося впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Препарат приймати внутрішньо, за 30-60 хвилин до їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Для зниження ризику летального наслідку у пацієнтів із підозрою на гострий інфаркт міокарда застосовувати препарат у дозі 75-300 мг на добу. Упродовж 30 днів після інфаркту продовжувати приймати підтримуючу дозу 75-300 мг на добу. Через 30 днів слід розглянути питання про подальшу профілактику рецидиву інфаркту міокарда.
Для зниження ризику захворюваності і летального наслідку у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, застосовувати 75-300 мг на добу.
Для вторинної профілактики інсульту застосовувати препарат у дозі 75-300 мг на добу.
Для зниження ризику ТІА та інсульту у пацієнтів з ТІА застосовувати 75-300 мг на добу.
Для зниження ризику розвитку захворювання і летального наслідку у пацієнтів зі стабільною і нестабільною стенокардією: 75-300 мг на добу.
Для профілактики тромбоемболій після операцій на судинах (черезшкірна транслюмінарна катетерна ангіопластика (РТСА), ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування (CABG), артеріовенозне шунтування) застосовувати препарат в дозі 75-150 мг на добу кожного дня або 300 мг на добу через день.
Для профілактики тромбозу глибоких вен і емболії легеневої артерії після довготривалого стану іммобілізації (після хірургічних операцій) – 75-150 мг на добу або 300 мг на добу через день.
Для профілактики інфаркту міокарда у пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія) та особам із багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік) застосовувати 75 мг на добу або 300 мг на добу через день.
Діти.
Згідно з показаннями (див. розділ «Показання») препарат Лоспирин® не застосовувати дітям.
Застосування ацетилсаліцилової кислоти дітям віком до 16 років може спричинити тяжкі побічні ефекти (у тому числі синдром Рея, одною з ознак якого є постійне блювання). Прохання ознайомитися з інформацією, викладеною у розділі «Особливі заходи безпеки».
Передозування.
Токсична дія саліцилатів можлива внаслідок хронічної інтоксикації, що виникла внаслідок тривалої терапії (застосування понад 100 мг/кг/добу більше 2 днів може спричинити токсичні ефекти), внаслідок гострої інтоксикації, яка несе загрозу життю (передозування), і причиною якої може бути, наприклад, випадкове застосування дітьми або непередбачене передозування.
Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки ознаки і симптоми його неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, спричинена саліцилатами, або саліцилізм зустрічається, як правило, тільки після повторних прийомів великих доз.
Симптоми. Запаморочення, вертиго, дзвін у вухах, глухота, посилене потовиділення, нудота і блювання, головний біль, сплутаність свідомості. Зазначені симптоми можна контролювати зниженням дози. Дзвін у вухах може зустрічатися при концентрації саліцилатів у плазмі крові вище ніж 150-300 мкг/мл. Серйозніші побічні реакції зустрічаються при концентрації саліцилатів у плазмі крові вище 300 мкг/мл.
Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку і тяжкості інтоксикації. Найчастішим його проявом у дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість стану не може бути оцінена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові. Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв’язку із затримкою шлункового вивільнення, формуванням конкрементів у шлунку або в разі прийому препарату у формі таблеток, вкритих кишково-розчинною оболонкою.
Лікування.
Лікування гострої інтоксикації, спричиненої передозуванням ацетилсаліцилової кислоти, визначається ступенем тяжкості, клінічними симптомами і забезпечується стандартними методами, які застосовують при отруєнні. Усі застосовані заходи повинні бути спрямовані на прискорення видалення препарату та відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу.
Через комплексні патофізіологічні ефекти отруєння саліцилатами прояви і симптоми/результати аналізів можуть включати:
Прояви і симптоми
Результати аналізів
Терапевтичні заходи
Інтоксикація легкого або середнього ступеня
Промивання шлунка, повторне введення активованого вугілля, форсований лужний діурез
Тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз
Алкалемія, алкалурія
Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу
Діафорез (посилене потовиділення)
Нудота, блювання
Інтоксикація середнього або тяжкого ступеня
Промивання шлунка, повторне введення активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз у тяжких випадках
Респіраторний алкалоз із компенсаторним метаболічним ацидозом
Ацидемія, ацидурія
Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу
Гіперпірексія
Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу
Респіраторні: гіпервентиляція, не- кардіогенний набряк легенів, дихальна недостатність, асфіксія
Серцево-судинні: дизаритмії, артеріальна гіпотензія, серцево-судинна недостатність
Наприклад, зміни артеріального тиску, ЕКГ
Втрата рідини та електролітів: дегідратація, олігурія, ниркова недостатність
Наприклад, гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпонатріємія, зміни ниркової функції
Відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу
Порушення метаболізму глюкози, кетоацидоз
Гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей).
Підвищений рівень кетонових тілДзвін у вухах, глухота
Шлунково-кишкові: кровотеча у ШКТ
Гематологічні: інгібування тромбоцитів, коагулопатія
Наприклад, пролонгація PT, гіпопротромбінемія
Неврологічні: токсична енцефалопатія та пригнічення ЦНС з такими проявами як летаргія, сплутаність свідомості, кома і судоми
Побічні реакції.
З боку органів травлення: диспепсія, біль в епігастральній ділянці, абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, печія, анорексія, запалення шлунково-кишкового тракту, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, які можуть у поодиноких випадках спричинити шлунково-кишкові геморагії і перфорації з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами.
З боку судинної системи: кровотечі (інтраопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен, геморагії шлунково-кишкового тракту, кровотечі у мозок (особливо у пацієнтів з неконтрольованою гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антикоагулянтів) з відповідними клінічними симптомами, у тому числі: астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія.
З боку системи крові: тромбоцитопенія, анемія (постгеморагічна/залізодефіцитна) з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами; гемоліз та гемолітична анемія (у пацієнтів з тяжкими формами недостатності глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази).
З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості з відповідними лабораторними та клінічними проявами включають астматичний стан, шкірні реакції легкого або середнього ступеня, а також з боку дихальної системи, шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, включаючи такі симптоми як висипання, кропив’янка, набряк, свербіж, риніт, закладення носа, серцево-дихальна недостатність і дуже рідко – тяжкі реакції, включаючи анафілактичний шок.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення орієнтації.
З боку органів слуху: порушення слуху, дзвін у вухах (тинітус).
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: транзиторна печінкова недостатність, підвищення рівня трансаміназ печінки.
Метаболічні порушення: гіперурикемія з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами (напади подагри).
Термін придатності.
4 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у стрипі; по 3 або 10 стрипів у картонній упаковці.
По 30 таблеток у стрипі; по 1 або 4 стрипи у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
Без рецепта.
Виробник.
ТОВ «КУСУМ ФАРМ».
Місцезнаходження.
Україна, 40020, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.
- можливість подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може виникнути навіть після дуже низьких доз;
Состав
Действующее вещество: кислота ацетилсалициловая (acetylsalicylic acid);
1 таблетка содержит ацетилсалициловой кислоты 75 мг;
Другие составляющие: целлюлоза микрокристаллическая, крахмал прежелатинизированный, кремния диоксид коллоидный безводный, кислота стеариновая, Opadry Y-1-7000 белый, Acryl-Eze 93О18359 белый.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые кишечнорастворимой оболочкой.
Основные физико-химические свойства: круглые двояковыпуклые таблетки, покрытые оболочкой белого цвета.
Фармакотерапевтическая группа
Антитромботические средства. Код ATX B01A C06.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Ацетилсалициловая кислота ингибирует агрегацию тромбоцитов путем блокирования синтеза тромбоксана А2. Механизм ее действия состоит в необратимой инактивации фермента циклооксигеназы (ЦОГ-1). Указанный ингибирующий эффект особенно выражен для тромбоцитов, поскольку они не способны к ресинтезу указанного фермента.
Ацетилсалициловая кислота оказывает и другие ингибирующие эффекты на тромбоциты. Благодаря указанным эффектам ее можно использовать при многих васкулярных заболеваниях.
Ацетилсалициловая кислота относится к группе нестероидных противовоспалительных лекарственных средств (НПВС) с анальгетическими, жаропонижающими и противовоспалительными свойствами.
Перорально в более высоких дозах ацетилсалициловую кислоту можно применять для облегчения боли и легких фибрильных состояниях, таких как простуда и грипп, для снижения температуры и ослабления боли в суставах и мышцах, при острых и хронических воспалительных заболеваниях, таких как ревматоидный артрит, остео и анкилозирующий спондилит.
Фармакокинетика
После приема внутрь ацетилсалициловая кислота быстро и полностью всасывается из желудочно-кишечного тракта. Во время и после абсорбции она превращается в основной активный метаболит – салициловую кислоту.
Максимальная концентрация ацетилсалициловой кислоты в плазме крови достигается через 10-20 минут, салициловой кислоты – через 20 – 120 минут соответственно. Благодаря кишечнорастворимой оболочке таблеток Лоспирин высвобождение активного вещества происходит не в желудке, а в щелочной среде кишечника. Поэтому абсорбция ацетилсалициловой кислоты замедляется до 3–6 ч после применения таблетки, покрытой кишечнорастворимой оболочкой по сравнению с обычной таблеткой ацетилсалициловой кислоты.
Ацетилсалициловая и салициловая кислоты полностью связываются с белками плазмы крови и быстро распределяются в организме. Салициловая кислота проникает через плаценту, а также в грудное молоко.
Салициловая кислота претерпевает метаболизм преимущественно в печени. Метаболитами салициловой кислоты являются салицилмочевая кислота, фенольный и ацильный глюкурониды, гентизиновая кислота и гентизинмочевая кислота.
Кинетика выведения салициловой кислоты зависит от дозы, поскольку метаболизм ограничен активностью ферментов печени. Период полувыведения зависит от дозы и возрастает от 2–3 ч при применении низких доз до 15 ч – при применении высоких доз. Салициловая кислота и ее метаболиты выводятся из организма преимущественно почками.
Показания
Для снижения риска:
– летального исхода у пациентов с подозрением на острый инфаркт миокарда;
– заболеваемости и летального исхода у пациентов, перенесших инфаркт миокарда;
– транзиторных ишемических атак (ТИА) и инсульта у пациентов с ТИА;
– заболеваемости и летального исхода при стабильной и нестабильной стенокардии;
– инфаркта миокарда у пациентов с высоким риском развития сердечно-сосудистых осложнений (сахарный диабет, контролируемая артериальная гипертензия) и лиц с многофакторным риском сердечно-сосудистых заболеваний (гиперлипидемия, ожирение, курение, пожилой возраст).
Для профилактики:
– тромбозов и эмболий после операций на сосудах (черезкожная транслюминарная катетерная ангиопластика, эндартерэктомия сонной артерии, аортокоронарное шунтирование, артериовенозное шунтирование);
– тромбоза глубоких вен и эмболии легочной артерии после длительной иммобилизации (после хирургических операций).
Для вторичной профилактики инсультов.
Противопоказания
– Гиперчувствительность к ацетилсалициловой кислоте, другим салицилатам или к любому компоненту препарата.
– Астма в анамнезе, вызванная применением салицилатов или веществ с подобным действием, особенно НПВС.
– Геморрагический диатез.
– Острые пептические язвы.
– почечная недостаточность тяжелой степени.
– печеночная недостаточность тяжелой степени.
– сердечная недостаточность тяжелой степени.
– Подагра.
– Комбинация с метотрексатом в дозировке 15 мг/нед или более (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).
– Возраст до 18 лет. Ацетилсалициловая кислота может вызвать развитие синдрома Рея.
– Последний триместр беременности.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими видами взаимодействий.
Противопоказаны комбинации для одновременного применения.
Метотрексат (в дозах 15 мг/неделю и более):
Применение ацетилсалициловой кислоты и метотрексата в дозах 15 мг/неделю и более повышает гематологическую токсичность метотрексата (в результате снижения почечного клиренса метотрексата противовоспалительными агентами и вытеснения салицилатами метотрексата из связи с протезами).
Не рекомендованные комбинации для одновременного применения.
Урикозурические средства (бензобромарон, пробенецид)
Салицилаты снижают терапевтическую эффективность урикозурических средств по выведению мочевой кислоты. Это может провоцировать развитие подагры у пациентов с пониженной экскрецией мочевой кислоты. Следует избегать совместного применения ацетилсалициловой кислоты и урикозурических средств.
Комбинации, которые следует применять с осторожностью.
Антикоагулянты, тромболитики/другие ингибиторы агрегации тромбоцитов/гемостаза.
При одновременном применении ацетилсалициловой кислоты и антикоагулянтов, тромболитиков/других ингибиторов агрегации тромбоцитов/гемостаза усиливается их действие и повышается риск кровотечения.
Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина.
При применении с селективными ингибиторами обратного захвата серотонина повышается риск развития желудочно-кишечного кровотечения из-за возможного эффекта синергизма.
Пероральные антидиабетические препараты
Салицилаты могут повышать гипогликемический эффект пероральных антидиабетических препаратов, в том числе из группы производных сульфонилмочевины.
Барбитураты, сульфаниламиды, трийодтиронин
Ацетилсалициловая кислота может усилить их действие.
Дигоксин/литий
При одновременном применении ацетилсалициловой кислоты с дигоксином/литием концентрация в плазме крови повышается вследствие снижения почечной экскреции. В начале и при прекращении лечения ацетилсалициловой кислотой рекомендуется провести мониторинг плазменных концентраций дигоксина/лития, поскольку может возникнуть необходимость в коррекции дозы.
Диуретики и антигипертензивные средства
Нестероидные противовоспалительные средства (НПВС), включая ацетилсалициловую кислоту, могут снижать антигипертензивный эффект диуретиков и других антигипертензивных средств. Применение НПВС с ингибиторами ангиотензинпревращающих ферментов (АПФ) повышает риск ОПН. Пациентам, одновременно применяющим ацетилсалициловую кислоту и указанные лекарственные средства, рекомендуется тщательно контролировать артериальное давление и корректировать дозу при необходимости.
Диуретические средства.
Совместное применение ацетилсалициловой кислоты с диуретиками может способствовать возникновению ОПН вследствие уменьшения клубочковой фильтрации вследствие снижения синтеза простагландинов. Рекомендуется гидратация пациента и мониторинг функции почек в начале терапии.
Ингибиторы карбоангидразы (ацетазоламид)
Одновременное применение ингибиторов карбоангидразы с ацетилсалициловой кислотой может привести к серьезному ацидозу и повышенной токсичности в отношении центральной нервной системы.
Системные кортикостероиды.
Совместное применение ацетилсалициловой кислоты и системных кортикостероидов может повышать риск образования язв и кровотечений в желудочно-кишечном тракте.
Метотрексат в дозах менее 15 мг/нед.
При применении ацетилсалициловой кислоты и метотрексата в дозах менее 15 мг/неделя повышается гематологическая токсичность метотрексата (снижение почечного клиренса метотрексата противовоспалительными агентами и вытеснение салицилатами метотрексата из связи с протеинами). Необходим еженедельный контроль картины крови в течение первых недель терапии. За пациентами с нарушениями функции почек, даже умеренной степени выраженности, а также за лицами пожилого возраста рекомендуется тщательное наблюдение.
Другие НПВС
Совместное применение ацетилсалициловой кислоты и других НПВС может сопровождаться усилением их действия и побочных реакций. Повышается риск образования язв и возникновения кровотечений в желудочно-кишечном тракте.
Ибупрофен.
Одновременное применение с ибупрофеном препятствует необратимому ингибированию тромбоцитов ацетилсалициловой кислотой. Лечение ибупрофеном пациентов с риском кардиоваскулярных заболеваний может ограничивать кардиопротекторное действие ацетилсалициловой кислоты (см. «Особенности применения»).
Циклоспорин, такролимус.
Одновременное применение НПВС с циклоспорином или такролимусом может повысить нефротоксичность циклоспорина и такролимуса. При одновременном применении этих препаратов и ацетилсалициловой кислоты необходимо контролировать почечную функцию.
Антациды.
Совместное применение ацетилсалициловой кислоты с антацидами может приводить к усилению ее выведения (в связи с повышением рН мочи).
Противоэпилептические средства (фенитоин, вальпроат)
Повышение уровней фенитоина и вальпроата в плазме крови. При одновременном применении с вальпроевой кислотой ацетилсалициловая кислота вытесняет ее из связи с протеинами плазмы. В результате плазменные уровни вальпроата повышаются, что приводит к увеличению частоты развития побочных реакций к признакам интоксикации, таких как тремор, нистагм, атаксия и изменения личности.
Пенициллин
Удлинение периода полувыведения из плазмы крови пенициллина.
Алкоголь.
Совместное применение ацетилсалициловой кислоты с алкоголем может повышать риск образования язв и возникновения кровотечений в желудочно-кишечном тракте.
Особенности применения
Ацетилсалициловая кислота в дозировке 75 мг не предназначена для применения в качестве противовоспалительного/обезболивающего/жаропонижающего средства.
Рекомендуется для взрослых. Препарат противопоказан для применения пациентам младше 18 лет из-за риска возникновения синдрома Рея (см. разделы «Противопоказания» и «Дети»).
Синдром Рея
Синдром Рея может наблюдаться при применении препаратов, содержащих ацетилсалициловую кислоту, детям с острой респираторной вирусной инфекцией (ОРВИ), которая сопровождается или не сопровождается повышением температуры тела, без консультации с врачом. При некоторых вирусных заболеваниях, особенно при гриппе А, гриппе В и ветряной оспе, существует риск развития синдрома Рея, который очень редкая, но опасная для жизни болезнь, требующая неотложного медицинского вмешательства. Риск может быть повышен, если ацетилсалициловую кислоту применять как сопутствующее лекарственное средство, однако причинно-следственная связь в этом случае не доказана. Если указанные состояния сопровождаются постоянной рвотой, это может являться проявлением синдрома Рея.
Препарат применять с осторожностью в следующих ситуациях:
– гиперчувствительность к анальгезирующим, противовоспалительным, противоревматическим средствам, а также в случае наличия аллергии на другие вещества;
– полипы носовой полости;
– наличие симптомов хронической желудочной или дуоденальной диспепсии или их рецидив;
– язвы желудочно-кишечного тракта, включая хронические и рекуррентные язвенные болезни или желудочно-кишечные кровотечения в анамнезе;
– артериальная гипертензия;
– одновременное применение антикоагулянтов;
– у пациентов с нарушениями функции почек или больных с нарушениями сердечно-сосудистого кровообращения (например, патология сосудов почки, застойная сердечная недостаточность, гиповолемия, обширные операции, сепсис или сильные кровотечения), поскольку ацетилсалициловая кислота может также увеличить риск нарушения функции почек и острой почки недостаточности;
– у пациентов с тяжелой недостаточностью глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы ацетилсалициловая кислота может вызвать гемолиз или гемолитическую анемию. Особенно при наличии факторов, которые могут увеличить риск гемолиза, например высокие дозы препарата, лихорадка или острый инфекционный процесс;
– нарушение функции печени.
Ибупрофен.
Ибупрофен может подавлять влияние низких доз ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов при совместном применении с ацетилсалициловой кислотой (см. Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий). В случае применения Лоспирина перед началом приема ибупрофена в качестве обезболивающего средства пациенту следует проконсультироваться с врачом.
Гиперчувствительность
Ацетилсалициловая кислота может вызывать развитие реакций гиперчувствительности, включая бронхоспазм/приступ бронхиальной астмы или другие реакции. Факторы риска возникновения реакций гиперчувствительности при применении ацетилсалициловой кислоты включают отягощенный анамнез относительно астмы, сенной лихорадки, полипоза носа или хронического респираторного заболевания, аллергических реакций (например, кожные реакции, зуд, крапивница), возникающие при применении других веществ. Препарат применять с осторожностью при гиперчувствительности к анальгетических, противовоспалительных, противоревматических средств, а также при наличии аллергии на другие вещества.
Следует прекратить применение препарата при появлении первых признаков реакций гиперчувствительности (например, кожной сыпи, поражения слизистой).
Серьезные побочные реакции со стороны кожи.
Сообщалось о редких случаях возникновения серьезных побочных реакций со стороны кожи, включая синдром Стивенса-Джонсона, при применении ацетилсалициловой кислоты (см. раздел «Побочные реакции»). Следует прекратить применение препарата при появлении каких-либо клинических симптомов реакций гиперчувствительности, включая сыпь на коже и слизистых.
Риск возникновения/усиления кровотечений при хирургических вмешательствах
Антиагрегантный эффект ацетилсалициловой кислоты сохраняется в течение нескольких дней после приема, что может повысить вероятность возникновения или усиления кровотечения при хирургических операциях (включая незначительные хирургические вмешательства, например удаление зуба). Может потребоваться временная отмена препарата.
Желудочно-кишечные кровотечения/язвы
Пациенты должны сообщать врачу о любых необычных симптомах кровотечения. При возникновении желудочно-кишечного кровотечения или язвы лечение должно быть прекращено.
Менорагии.
Ацетилсалициловую кислоту не рекомендуется применять женщинам с меноррагией (во время менструации), поскольку он может усилить менструальное кровотечение.
Нарушение функции почек или печени
Ацетилсалициловую кислоту следует применять с осторожностью пациентам с умеренными нарушениями функции почек или печени (противопоказано при тяжелой степени) или пациентам с признаками обезвоживания, поскольку применение НПВС может привести к ухудшению функции почек. У пациентов с печеночной недостаточностью (слабой или умеренной степени тяжести) необходимо проводить мониторинг функциональных проб печени.
Пациенты пожилого возраста
Пациенты пожилого возраста особенно склонны к развитию побочных реакций при применении НПВС, в том числе ацетилсалициловой кислоты, в частности желудочно-кишечных кровотечений и перфораций, которые могут носить летальный характер (см. Способ применения и дозы). При необходимости проведения длительной терапии ацетилсалициловой кислотой пациентов следует регулярно обследовать.
Подагра
При применении малых доз ацетилсалициловой кислоты может снижаться выведение мочевой кислоты. Это может привести к нападению подагры у подверженных ей пациентов. Применение ацетилсалициловой кислоты противопоказано пациентам с подагрой (см. «Противопоказания»).
Лекарственные средства, изменяющие гемостаз
Из-за роста риска кровотечения не рекомендуется сопутствующее применение ацетилсалициловой кислоты с другими лекарственными средствами, изменяющими гемостаз (например антикоагулянты, такие как варфарин, тромболитики, антиагреганты, противовоспалительные препараты, селективные ингибиторы обратного захвата серотонина); (см. раздел «Взаимодействие с лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»). В случае применения такой комбинации рекомендуется тщательное наблюдение за пациентом относительно выявления симптомов кровотечения.
Ульцерогенный эффект
Из-за повышения риска ульцерогенного эффекта следует соблюдать осторожность при сопутствующем применении ацетилсалициловой кислоты с пероральными кортикостероидами, селективными ингибиторами обратного захвата серотонина, деферазироксом (см. Взаимодействие с лекарственными средствами и другие виды взаимодействий).
Гипогликемия
Ацетилсалициловая кислота при применении в больших дозах может потенцировать гипогликемическое действие препаратов сульфонилмочевины и инсулина, что может повысить риск развития гипогликемии (см. Взаимодействие с лекарственными средствами и другие виды взаимодействий).
Применение в период беременности и кормлении грудью
Беременность.
Следует с осторожностью применять салицилаты в I и II триместрах беременности. Применение салицилатов противопоказано в III триместре беременности.
Угнетение синтеза простагландинов может негативно повлиять на беременность и/или эмбриональное/внутриутробное развитие. Имеющиеся данные эпидемиологических исследований указывают на риск выкидыша и пороков развития плода (пороки сердца и гастрошизис) после применения ингибиторов синтеза простагландинов в начале беременности. Риск повышается в зависимости от увеличения дозы и продолжительности терапии. Согласно имеющимся данным, связь между приемом ацетилсалициловой кислоты и повышенным риском выкидыша не подтверждена.
Имеющиеся эпидемиологические данные по поводу пороков развития не являются последовательными, однако повышенный риск гастрошизиса не может быть исключен при применении ацетилсалициловой кислоты. Результаты проспективного исследования влияния в ранний срок беременности (1-4 месяц) с участием примерно 14800 пар женщина-ребенок не указывают на какую-либо связь с повышенным риском развития мальформаций.
Исследования на животных указывают на репродуктивную токсичность.
Во время I и II триместра беременности препараты, содержащие ацетилсалициловую кислоту, не следует назначать без четкой клинической необходимости. У женщин, которые, вероятно, могут быть беременными или во время I и II триместра беременности доза препаратов, содержащих ацетилсалициловую кислоту, должна быть как можно ниже, а продолжительность лечения – как можно короче.
Сообщалось о случаях расстройств имплантации, эмбриотоксических и фетотоксических воздействиях и влиянии на обучаемость ребенка после пренатальной экспозиции салицилатами.
Согласно данным исследований на животных, применение салицилатов приводит к побочным реакциям у плода (такие как повышение летальности, расстройства роста, интоксикация салицилатами), однако контролируемых исследований с участием беременных женщин не проводили.
Согласно предыдущему опыту, риск низкий при применении лекарственного средства в терапевтических дозах.
В период ІІІ триместра беременности все ингибиторы синтеза простагландинов могут влиять.
На плод следующим образом:
· сердечно-легочная токсичность (с преждевременным закрытием артериального протока и легочной гипертензией);
· нарушение функции почек с возможным последующим развитием почечной недостаточности с олигогидроамниозом;
На женщину и ребенка в конце беременности следующим образом:
Возможность продления времени кровотечения, антиагрегантный эффект, который может возникнуть даже после очень низких доз;
· торможение сокращений матки, что может привести к задержке или продлению продолжительности родов.
Учитывая это, ацетилсалициловая кислота противопоказана в ІІІ триместре беременности.
Кормление грудью.
Салицилаты и их метаболиты попадают в грудное молоко. Концентрации в грудном молоке эквивалентны или даже выше, чем концентрации в плазме крови матери. При вынужденном применении по показаниям во время кормления грудью следует прекратить кормление грудью в случае регулярного применения высоких доз (> 300 мг/сут).
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортом или другими механизмами
Исследований не проводили.
Способ применения и дозы
Препарат принимают внутрь, за 30-60 минут до еды, не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости.
Показания |
Суточная доза |
Количество приемов В сутки |
Периодичность приема |
|
Снижение риска летального исхода у пациентов с подозрением на острый инфаркт миокарда* |
75 – 300 мг |
1 раз |
ежедневно |
|
Снижение риска заболеваемости и летального исхода у пациентов, перенесших инфаркт миокарда |
75 – 300 мг |
1 раз |
ежедневно |
|
Вторичная профилактика инсульта |
75 – 300 мг |
1 раз |
ежедневно |
|
Снижение риска транзиторных ишемических атак (ТИА) и инсульта у пациентов с ТИА |
75 – 300 мг |
1 раз |
ежедневно |
|
Снижение риска развития заболевания и летального исхода у пациентов со стабильной и нестабильной стенокардией |
75 – 300 мг |
1 раз |
ежедневно |
|
Профилактика тромбоза глубоких вен и эмболии легочной артерии после длительного состояния иммобилизации (после хирургических операций) – 100–200 мг/сут или 300 мг/сут через день. |
75 – 150 мг |
1 раз |
ежедневно |
|
300 мг |
1 раз |
через день |
|
|
Профилактика тромбоэмболий после операций на сосудах (черезкожная транслюминарная катетерная ангиопластика, эндартерэктомия сонной артерии, аортокоронарное шунтирование, артериовенозное шунтирование)** |
75 – 150 мг |
1 раз |
ежедневно |
|
300 мг |
1 раз |
через день |
|
|
Профилактика инфаркта миокарда у пациентов с высоким риском развития сердечно-сосудистых осложнений (сахарный диабет, контролируемая артериальная гипертензия) и лицам с многофакторным риском сердечно-сосудистых заболеваний (гиперлипидемия, ожирение, курение, пожилой возраст)** |
75 – 150 мг |
1 раз |
ежедневно |
|
300 мг |
1 раз |
через день |
* - В течение 30 дней после инфаркта продолжать принимать поддерживающую дозу 75–300 мг/сут. Через 30 дней следует рассмотреть вопрос о дальнейшей профилактике рецидива инфаркта миокарда. Начальную дозу следует разжевать для достижения быстрой абсорбции.
** – использовать одну из схем лечения.
Пациенты пожилого возраста
В целом, ацетилсалициловую кислоту следует применять с осторожностью пациентам пожилого возраста, имеющим большую склонность к развитию побочных реакций (см. раздел «Особенности применения»). При отсутствии тяжелой почечной или печеночной недостаточности рекомендуется обычная доза для взрослых. Лечение следует просматривать через регулярные интервалы времени.
Дети.
Согласно показаниям (см. раздел «Показания») препарат Лоспирин не применять детям.
Применение ацетилсалициловой кислоты детям до 18 лет может вызвать тяжелые побочные эффекты (в том числе синдром Рея, одним из признаков которого является постоянная рвота). Просьба ознакомиться с информацией, изложенной в разделе «Особенности применения» .
Передозировка
Симптомы тяжелого отравления могут развиваться медленно, например в течение 12–24 часов после применения. После перорального применения дозы АСК до 150 мг/кг массы тела возможно развитие интоксикации средней степени, а при применении дозы > 300 мг/кг массы тела – тяжелой степени.
Хроническое отравление салицилатами может носить скрытый характер, поскольку симптомы его неспецифичны. Умеренная хроническая интоксикация возникает обычно только после повторных приемов больших доз.
Об острой интоксикации свидетельствует выраженное изменение кислотно-щелочного баланса, который может отличаться в зависимости от возраста пациента и тяжести интоксикации. Частым его проявлением у детей является метаболический ацидоз. Тяжесть состояния не может быть оценена только на основе концентрации салицилатов в плазме. Абсорбция ацетилсалициловой кислоты может замедляться в связи с задержкой желудочного высвобождения, формированием конкрементов в желудке или при приеме препарата в форме таблеток, покрытых кишечнорастворимой оболочкой.
Предостережение.
Локальные признаки раздражения, обычно доминируют при передозировке АСК, такие как тошнота, рвота и боль в желудке, могут отсутствовать, поскольку данная лекарственная форма АСК имеет кишечнорастворимую оболочку и резорбция происходит только в тонком кишечнике.
Симптомы.
Головная боль, тошнота, гипокальциемия или гипогликемия, кожная сыпь, головокружение, желудочно-кишечные кровотечения, угнетение тромбообразования к коагулопатии, сердечно-сосудистые расстройства (от аритмии, артериальной гипотензии до остановки сердца), тинит, гипертермия, усиленное потоотделение, гипервентиляция, нарушение кислотно-щелочного равновесия и электролитный дисбаланс, обезвоживание, кома и дыхательная недостаточность.
Колокол в ушах возможен при концентрации салицилатов в плазме крови более 150-300 мкг/мл. Более серьезные побочные реакции наблюдаются при концентрации салицилатов в плазме крови выше 300 мкг/мл.
Терапия.
Из-за угрожающих жизни состояния вследствие тяжелой интоксикации следует немедленно принять все необходимые меры предосторожности: профилактика или снижение резорбции, промывание желудка на ранних стадиях (до одного часа после приема), активированный уголь, контроль и соответствующая коррекция электролитов. Применение глюкозы. Бикарбонат натрия для коррекции ацидоза и ускорения выведения (pH мочи > 8). Глицин: начальная доза – 8 г перорально, затем – 4 г каждые 2 часа в течение 16 часов. Возможна гемоперфузия или гемодиализ (необходимость применения может быть установлена в токсикологическом центре).
Побочные реакции
Со стороны крови и лимфатической системы: тромбоцитопения, агранулоцитоз, панцитопения, лейкопения, анемия (постгеморрагическая/железодефицитная, апластическая) с соответствующими лабораторными показателями и клиническими проявлениями; гемолиз и гемолитическая анемия (у пациентов с тяжелыми формами недостаточности глюкозо-6-фосфат-дегидрогеназы), удлинение времени кровотечения.
Со стороны иммунной системы: реакции повышенной чувствительности, включающие астматическое состояние, кожные реакции, нарушения со стороны респираторного тракта, желудочно-кишечного тракта и сердечно-сосудистой системы, сыпь, отек, зуд, сердечно-дыхательную недостаточность, анафилактический шок; эритематозные/экзематозные кожные реакции, кожные реакции тяжелой степени, включая экссудативную мультиформную эритему, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз; ангионевротический отек, аллергический отек, ринит, заделка носа, снижение АД до состояния шока.
Метаболические нарушения: гиперурикемия с соответствующими лабораторными показателями и клиническими проявлениями (приступы подагры), гипогликемия, нарушение кислотно-щелочного равновесия.
Со стороны нервной системы : головная боль, головокружение, нарушение ориентации, спутанность сознания.
Со стороны органов зрения: нарушение зрения.
Со стороны органов слуха: нарушение слуха, звон в ушах (тинитус).
Со стороны желудочно-кишечного тракта : микрокровотечения (70%), диспепсия, тошнота, рвота, диарея; боль в эпигастральной области, абдоминальная боль, изжога, анорексия, воспаление желудочно-кишечного тракта, желудочно-кишечные кровотечения, желудочно-кишечные язвы, которые очень редко могут привести к геморрагии и перфорации, с соответствующими клиническими симптомами и изменениями лабораторных параметров.
Со стороны сосудистой системы: геморрагический васкулит, кровотечения (интраоперационные геморрагии, гематомы, кровотечения из органов мочеполовой системы, носовые кровотечения, кровотечения из десен, геморрагии желудочно-кишечного тракта, рвота кровью, молота, скрытые желудочно-кишечные кровотечения у пациентов с неконтролируемой гипертензией и/или при одновременном применении антикоагулянтов с соответствующими клиническими симптомами, в том числе: астения, бледность кожного покрова, гипоперфузия.
Со стороны печени и желчевыводящих путей: печеночная дисфункция, транзиторная печеночная недостаточность, повышение уровня трансаминаз печени.
Со стороны почек и мочевыводящих путей: нарушение функции почек, ОПН.
Со стороны дыхательной системы: ринит, одышка, бронхоспазм, приступы астмы.
Со стороны половой системы: меноррагия.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: пурпура, узелковая эритема, мультиформная эритема.
Другие:Синдром Рея (см. раздел «Особенности применения»).
Срок годности
4 года.
Условия хранения
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °C.
Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка
По 10 таблеток в стрипе; по 3, по 8 или 10 стрипов в картонной упаковке.
По 30 таблеток в стрипе; по 1, по 2, по 3 или 4 стрипа в картонной упаковке.
Категория отпуска
Без рецепта.
Производитель
ООО "КУСУМ ФАРМ".
Адрес
40020, Украина, Сумская область, г. Сумы, ул. Скрябина, 54.
Источником информации для описания является Государственный Реестр Лекарственных Средств Украины - http://www.drlz.com.ua/
Препараты для лечения тромбоза крови
Обратите внимание, что цены на препараты, указанные на сайте, актуальны только при онлайн-заказе. Цены на медикаменты в аптеках нашей сети могут отличаться от указанных.