Ваш город Киев?
Да Нет
Заказать звонок
Ваш город Киев
Каталог товаров
Заказать звонок

Аналоги Левоксимед таблетки по 500 мг 7 шт.

Есть в наличии
Артикул 151897
264.7 грн
Упаковка
Доставка Киев
  • Самовывоз из аптек сети «Мед-сервис»
    - В наличии у 7 из 109 аптек
    бесплатно
  • Доставка «Нова Пошта» по тарифам перевозчика
  • Курьером «Нова Пошта» по тарифам перевозчика
Особенности применения
Взрослым можно
Взрослым
можно
Детям нельзя
Детям
нельзя
Беременным нельзя
Беременным
нельзя
Кормящим нельзя
Кормящим
нельзя
Аллергикам с осторожностью
Аллергикам
с осторожностью
Диабетикам с осторожностью
Диабетикам
с осторожностью
Водителям с осторожностью
Водителям
с осторожностью
Характеристики
Левоксимед таблетки по 500 мг 7 шт.
  • Торговое название Левоксимед
  • Действующее вещество Левофлоксацин
  • Лекарственная форма Таблетки покрытые пленочной оболочкой
  • Температура хранения от +15°C до +25°C
  • Производитель World Medicine
  • Страна Турция
  • Условия отпуска По рецепту
  • Особенности Левоксимед таблетки, п/плен. обол. по 500 мг №7 Производитель Биофарма Илач Сан.ве Тидж. А.Ш. для "Уорлд Медицин Лтд", Турция/Великобритания Международное название Levofloxacin Код АТС JПротивомикробные средства для системного применения J01Антибактериальные средства для системного применения J01MАнтибактериальные средства группы хинолонов J01MAФторхинолоны J01MA12Левофлоксацин Фармакотерапевтическая группа Антибактериальные средства группы хинолонов. Фторхинолоны. Регистрация № UA/12659/01/01 от 17.01.2018. Приказ № 85 от 17.01.2018 Склад діюча речовина: levofloxacin; 1 таблетка містить левофлоксацину (у формі левофлоксацину гемігідрату) 500 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілметилцелюлоза, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат; склад плівкового покриття: Опадрі® II жовтий (85G32281): спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь, лецитин, заліза оксид жовтий (Е 172), IA63400/IC07484 тальк/заліза оксид червоний (Е 172) (3:1). Лікарська форма Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: продовгуваті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, світло-персикового кольору з розподільчою рискою з одного боку. Фармакотерапевтична група Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТХ J01M А12. Фармакологічні властивості Фармакодинаміка. Левоксимед – протимікробний засіб широкого спектра дії з групи фторхінолонів, лівообертаючий ізомер офлоксацину – L-офлоксацин. Інгібуючи ДНК-гіразу і топоізомеразу IV, порушує процес утворення бактеріальної ДНК. Механізм розвитку резистентності Стійкість до левофлоксацину розвивається у вигляді ступеневої мутації сайту-мішені в обох типів топоізомерази II, ДНК-гірази і топоізомерази IV. Інші механізми резистентності, такі як проникність (характерно для Pseudomonas aeruginosa), і механізми відтоку можуть також впливати на чутливість до левофлоксацину. Спостерігається перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами. З огляду на механізм дії, не існує жодної перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних засобів. Поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для окремих видів, тому локальна інформація щодо резистентності дуже важлива, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. Слід вдатися до експертної консультації, коли локальна поширеність резистентності є такою, що доцільність застосування засобу при деяких видах інфекцій залишається під питанням. Антибактеріальний спектр Зазвичай чутливі види Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis Staphylococcus aureus метицилінчутливі Staphylococcus saprophyticus Streptococci, group C and G Streptococcus agalactiae Streptococcus pneumoniae Streptococcus pyogenes Грамнегативні аероби: Eikenella corrodens Haemophilus influenzae Haemophilus para-influenzae Klebsiella oxytoca Moraxella catarrhalis Pasteurella multocida Proteus vulgaris Providencia rettgeri Анароби: Peptostreptococcus Інші: Chlamydophila pneumoniae Chlamydophila psittaci Chlamydia trachomatis Legionella pneumophila Mycoplasma pneumoniae Mycoplasma hominis Ureaplasma urealyticum Види з можливою набутою резистентністю Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis Staphylococcus aureus метицилінрезистентні 1 Коагулазонегативні Staphylococcus spp Грамнегативні аероби: Acinetobacter baumannii Citrobacter freundii Enterobacter aerogenes Enterobacter cloacae Escherichia coli Klebsiella pneumoniae Morganella morganii Proteus mirabilis Providencia stuartii Pseudomonas aeruginosa Serratia marcescens Анаероби: Bacteroides fragilis Природно резистентні штами Грампозитивні аероби: Enterococcus faecium 1Метицилінрезистентний Staphylococcus aureus найімовірніше, буде володіти ко-резистентністю до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Фармакокінетика. Левофлоксацин підлягає лінійній фармакокінетиці в діапазоні від 50 до 600 мг. Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування. Абсорбція Після перорального застосування левофлоксацин швидко та майже повністю всмоктується, максимальна концентрація у плазмі досягається через 1–2 години. Абсолютна біодоступність становить 99–100 \%. Вживання їжі дещо впливає на його всмоктування. Стабільні показники досягаються протягом 48 годин після застосування 500 мг левофлоксацину 1–2 рази на добу. Розподіл Приблизно 30–40 \% левофлоксацину зв’язується з протеїном плазми крові. Середній об’єм розподілу левофлоксацину становить близько 100 л після одноразової і повторної дози 500 мг, що вказує на гарний розподіл у тканинах організму (слизова бронхів, мокротиння, альвеолярні макрофаги, шкіра, тканина легенів, тканина простати, сеча). Погано проникає у спинномозкову рідину. Метаболізм Левофлоксацин метаболізується незначною мірою. Метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид, які становлять менше 5 \% кількості препарату, що виділяється із сечею. Виведення Після перорального застосування левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6–8 годин). Виведення здійснюється в основному нирками (понад 85 \% введеної дози). Пацієнти з порушеннями функції нирок Порушення функції нирок впливають на фармакокінетику левофлоксацину. Зі зменшенням ниркової функції знижується виведення і кліренс, а період напіввиведення зростає (див. таблицю 1). Таблиця 1 Кліренс креатиніну (мл/хв) < 20 20-40 50-80 Нирковий кліренс (мл/хв) 13 26 57 Період напіввиведення (години) 35 35 35 Пацієнти літнього віку Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну. Гендерні відмінності Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі пацієнта. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими. Показання Лікування нижчезазначених інфекцій, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: гострий бактеріальний синусит; гостре загострення хронічного бронхіту; негоспітальна пневмонія; ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин. Лікування нижчезазначених інфекцій, коли застосування інших бактеріальних засобів, які зазвичай призначаються для початкового лікування даних інфекцій, неможливе: ускладнені інфекції сечовидільного тракту (у тому числі пієлонефрит); хронічний бактеріальний простатит; неускладнений цистит; легенева форма сибірської виразки (постконтактна профілактика та лікування). Препарат можна застосовувати для завершення курсу терапії пацієнтам, які продемонстрували поліпшення в ході первинного лікування левофлоксацином для ін’єкційного застосування. Слід враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів. Протипоказання Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або до інших компонентів препарату. Епілепсія. Ушкодження сухожилля, пов’язані з попереднім застосуванням фторхінолонів. Дитячий вік (до 18 років). Вагітність. Період годування груддю. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій Солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній та алюміній, диданозин. Можливе значне зменшення абсорбції левофлоксацину при його одночасному застосуванні з солями заліза та антацидами, що містять магній чи алюміній, диданозидом (лише для форм, які містять буферні агенти алюмінію або магнію). Одночасне застосування фторхінолонів із мультивітамінами, які містять цинк, призводить до зниження їх абсорбції при пероральному прийомі. Левофлоксацин слід приймати не менш ніж через 2 години після застосування препаратів, що містять двовалентні або тривалентні катіони, такі як солі заліза, або антациди, що містять магній або алюміній. Кальцію карбонат мінімально впливав на абсорбцію левофлоксацину при пероральному застосуванні. Сукральфат Можливе значне зменшення біодоступності левофлоксацину при їх одночасному застосуванні. Сукральфат слід приймати через 2 години після прийому левофлоксацину. Теофілін, фенбуфен чи подібні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), інші засоби, які зменшують судомний поріг Можливе суттєве зниження судомного порога при їх одночасному застосуванні. Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Концентрація левофлоксацину при застосуванні з фенбуфеном була приблизно на 13 \% вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину. Пробенецид, циметидин та інші засоби, що впливають на канальцеву секрецію Можливе зменшення елімінації левофлоксацину (через блокування його канальцевої секреції) при їх одночасному застосуванні. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується при застосуванні циметидину на 24 \%, пробенециду – на 34 \%. Однак у дослідженні статистично значущі кінетичні відмінності не мали клінічної значимості. Слід з обережністю застосовувати левофлоксацин одночасно із засобами, що впливають на канальцеву секрецію, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю. Циклоспорин Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 \%. Антагоністи вітаміну К При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад, варфарином) повідомлялося про підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення і/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Слід здійснювати контроль показників коагуляції при одночасному застосуванні левофлоксацину та антагоністів вітаміну К. Засоби, що подовжують інтервал QT можливе подовження інтервалу QT при їх одночасному застосуванні. Слід з обережністю застосовувати левофлоксацин одночасно із засобами, які здатні подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди та антипсихотичні засоби). Інші взаємодії: Не зафіксовано впливу левофлоксацину при його застосуванні одночасно з карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином. Не зафіксовано впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну (який є маркерним субстратом для ферменту CYP1A2), що свідчить про те, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2. Вплив на лабораторні дослідження У пацієнтів, які застосовували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибнопозитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати аналізу на опіати за допомогою більш специфічних методів. Левофлоксацин пригнічує ріст Mycobacterium tuberculosis, тому можливий хибнонегативний результат при проведенні бактеріологічного дослідження у пацієнтів, хворих на туберкульоз. Особливості застосування. Для метицилінрезистентного Staphylococcus aureus (MRSA) існує дуже висока імовірність корезистентності до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину. У зв’язку з цим препарат не рекомендований для лікування інфекцій, відомим чи підозрюваним збудником яких є MRSA, за винятком випадків, коли результати лабораторних тестів підтвердили чутливість збудника до левофлоксацину. Препарат можна застосовувати для лікування гострого бактеріального синуситу та загострення хронічного бронхіту, якщо ці інфекції були діагностовані відповідним чином. Резистентність до фторхінолонів у Escherichia coli (найбільш частого збудника інфекцій сечовивідних шляхів) варіює у різних країнах. При призначенні фторхінолонів слід враховувати місцеву поширеність резистентності Escherichia соli до фторхінолонів. У разі легеневої форми сибірської виразки застосування ґрунтується на даних сприйнятливості in vitro Bacillus anthracis та експериментальних даних на тваринах, а також на обмежених даних щодо застосування людям. Лікарі повинні враховувати національні та/або міжнародні документи консенсусу щодо лікування сибірської виразки. Тендиніт та розриви сухожиль При застосуванні хінолонів, у тому числі левофлоксацину, можливе виникнення тендинітів, що можуть призводити до розриву сухожиль, включаючи ахіллове сухожилля. Тендиніти і розриви сухожиль, іноді білатеральні, можуть виникати через 48 годин після застосування левофлоксацину і навіть через кілька місяців після припинення його застосування. Найбільш схильні до тендинітів і розривів сухожиль пацієнти віком від 60 років, пацієнти, які отримують добову дозу 1000 мг левофлоксацину, а також пацієнти, яких лікують кортикостероїдами. Пацієнтам літнього віку добову дозу слід коригувати зважаючи на кліренс креатиніну та контролювати їх стан. При підозрі на тендиніт застосування препарату слід негайно припинити та розпочати належне лікування (наприклад, забезпечити іммобілізацію сухожилля). Захворювання, спричинені Clostridium difficile Діарея, особливо тяжка, персистуюча та/або геморагічна, під час або після застосування левофлоксацину (навіть протягом декількох тижнів після лікування) може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium difficile, найтяжчою формою якої є псевдомембранозний коліт. Захворювання, обумовлене Clostridium difficile, за своєю тяжкістю може варіювати від легкого до небезпечного для життя ступеня; найбільш його тяжкою формою є псевдомембранозний коліт. У зв’язку з цим важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів, у яких на тлі лікування левофлоксацином або після нього розвивається серйозна діарея. Якщо підозрюється захворювання, обумовлене Clostridium difficile, слід негайно припинити застосування препарату та одразу розпочати належне лікування. Засоби, що пригнічують перистальтику, у цій клінічній ситуації протипоказані. Реакції гіперчутливості Під час застосування левофлоксацину можливий розвиток серйозних, потенційно летальних реакцій гіперчутливості (від ангіоневротичного набряку до анафілактичного шоку), навіть після застосування першої дози. При виникненні таких реакцій слід негайно припинити застосування препарату, звернутися до лікаря і розпочати відповідне лікування. Тяжкі бульозні реакції При застосуванні левофлоксацину повідомлялося про тяжкі бульозні реакції, такі як синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, навіть після застосування першої дози. При виникненні шкірних реакцій та реакцій на слизовій оболонці слід негайно припинити застосування препарату, звернутися до лікаря і розпочати відповідне лікування. Порушення метаболізму Під час застосування хінолонів, у тому числі левофлоксацину, особливо пацієнтам, хворим на цукровий діабет, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні засоби (у тому числі глібенкламід) чи інсулін, повідомлялося про зміни рівня глюкози у крові (гіперглікемія, гіпоглікемія). Зафіксовано випадки гіпоглікемічної коми. Під час застосування препарату пацієнтам, хворим на цукровий діабет, слід контролювати рівень глюкози у плазмі крові. Фотосенсибілізація Під час застосування левофлоксацину у рідких випадках можливий розвиток фотосенсибілізації. Пацієнтам не рекомендується піддаватися дії сильних сонячних променів чи штучного УФ-випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій) під час застосування препарату та протягом 48 годин після припинення його застосування. Психотичні порушення Під час застосування хінолонів, у тому числі левофлоксацину, повідомлялося про психотичні реакції. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді лише після прийому єдиної дози левофлоксацину. У разі, якщо у пацієнта виникають ці реакції, застосування препарату слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам із психотичними розладами або пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі. Подовження інтервалу QT Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, наприклад, такими: вроджений синдром подовження інтервалу QT; одночасне застосування засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотичні засоби); нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія); хвороба серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія). Пацієнти жіночої статі та пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, які подовжують інтервал QT. Препарат застосовувати з обережністю таким категоріям пацієнтів. Периферичні нейропатії Під час застосування хінолонів, у тому числі левофлоксацину, повідомлялося про сенсорну чи сенсомоторну периферичну нейропатію, яка може швидко наставати, у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Слід припинити застосування препарату, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити виникнення необоротного стану. Геnатобіліарні nорушення При застосуванні левофлоксацину зафіксовано випадки некротичного гепатиту аж до печінкової недостатності, що становить загрозу для життя, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом. Слід припинити застосування препарату та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж чи біль у ділянці живота. Загострення міастенії гравіс Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м’язову передачу і можуть провокувати м’язову слабкість у пацієнтів із міастенією гравіс. При застосуванні фторхінолонів у післяреєстраційний період повідомлялося про серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадки і необхідність підтримки дихання, у пацієнтів з міастенією гравіс. Препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам із міастенією гравіс в анамнезі. Порушення зору Якщо під час застосування препарату спостерігається порушення зору або інший вплив на очі, слід негайно звернутися до офтальмолога. Суперінфекція При застосуванні левофлоксацину, особливо довготривалому, можливий розвиток опортуністичних інфекцій та ріст резистентних мікроорганізмів. Якщо під час застосування препарату розвивається суперінфекція, слід вжити належних заходів. Застосування пацієнтам, схильним до судом Препарат протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі. Як і інші хінолони, препарат слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, таким як пацієнти з ураженнями центральної нервової системи, при одночасній терапії фенбуфеном та подібними до нього НПЗП або засобами, що підвищують судомну готовність (знижують судомний поріг), такими як теофілін. У разі появи судом лікування препаратом слід припинити. Застосування пацієнтам із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази Пацієнти з латентними чи наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолонів, тому препарат їм слід застосовувати з обережністю та моніторити можливе виникнення гемолізу. Застосування пацієнтам із порушеннями функції нирок Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для хворих із порушеннями функції нирок (нирковою недостатністю). Застосування у період вагітності або годування груддю. Вагітність Дані щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам обмежені. Через відсутність досліджень за участю людей і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, препарат протипоказаний у період вагітності. Якщо під час лікування препаратом настає вагітність, про це слід повідомити лікаря. Період годування груддю Даних щодо виділення левофлоксацину у грудне молоко недостатньо, хоча інші фторхінолони екскретуються в грудне молоко. Через відсутність досліджень за участю людей і можливе ушкодження фторхінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, препарат протипоказаний у період годування груддю. Фертильність Левофлоксацин не призводив до розладів фертильності та репродуктивної функції у тварин. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. При застосуванні препарату можливий розвиток побічних реакцій з боку нервової системи (запаморочення/вертиго, сонливість, порушення зору), які можуть знижуватися здатність до концентрації уваги і швидкість психомоторних реакцій, що слід враховувати при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Спосіб застосування та дози Препарат призначений для перорального застосування. Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Приймати препарат можна незалежно від вживання їжі. Препарат слід застосовувати щонайменше за 2 години до або після застосування солей заліза, солей цинку, антацидів, що містять магній або алюміній, диданозину (лише для форм, які містять алюміній або магній у буферних засобах) та сукральфату. Препарат можна застосовувати для завершення курсу терапії пацієнтам, які продемонстрували поліпшення в ході первинного лікування левофлоксацином, розчином для інфузій, використовуючи при цьому такі ж дозування. Доза залежить від типу, тяжкості інфекції та чутливості ймовірного збудника. Рекомендоване дозування. Таблиця 2 Пацієнти з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну – понад 50 мл/хв) Показання Добова доза (залежно від тяжкості) Тривалість лікування (залежно від тяжкості) Гострий бактеріальний синусит 500 мг 1 раз на добу 10–14 діб Загострення хронічного бронхіту 500 мг 1 раз на добу 7–10 діб Негоспітальна пневмонія 500 мг 1–2 рази на добу 7–14 діб Пієлонефрит 500 мг 1 раз на добу 7–10 діб Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів включно з пієлонефритом 500 мг 1 раз на добу 7–14 діб Неускладнений цистит 250 мг 1 раз на добу 3 доби Хронічний бактеріальний простатит 500 мг 1 раз на добу 28 діб Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин 500 мг 1–2 рази на добу 7–14 діб Легенева сибірська виразка 500 мг 1 раз на добу 8 тижнів Таблиця 3 Пацієнти з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну – менше 50 мл/хв) Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми) 250 мг/24 години 500 мг/24 години 500 мг/12 годин Кліренс креатиніну перша доза – 250 мг; перша доза – 500 мг; перша доза – 500 мг; 50–20 мл/хв наступні – 125 мг/ 24 години наступні – 250 мг/ 24 години наступні – 250 мг/ 12 годин 19–10 мл/хв наступні – 125 мг/ 48 годин наступні – 125 мг/ 24 години наступні – 125 мг/ 12 годин < 10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД1) наступні – 125 мг/ 48 годин наступні – 125 мг/ 24 години наступні – 125 мг/ 24 години 1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні. Пацієнти з порушеннями функції печінки Таким пацієнтам корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці та виводиться переважно нирками. Пацієнти літнього віку Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози таким пацієнтам. Діти. Препарат протипоказаний дітям (віком до 18 років). Передозування Симптоми: порушення з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади, галюцинації та тремор); порушення з боку травної системи (нудота та ерозія слизових оболонок); можливе подовження QT-інтервалу. Лікування: симптоматична терапія. Слід здійснювати моніторинг ЕКГ, оскільки можлива пролонгація інтервалу QT. Для захисту слизової шлунка застосовують антацидні засоби. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Специфічного антидоту немає. Побічні реакції Частота побічних реаакцій визначалася за допомогою таких критеріїв: дуже часто (> 1/10), часто (від > 1/100 до < 1/10), нечасто (від > 1/1000 до < 1/100), рідко (від > 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (> 1/10000), невідомо (не можна визначити за наявними даними). Інфекції та інвазії: нечасто – грибкові інфекції (включаючи гриби роду Candida), проліферація інших резистентних мікроорганізмів. З боку системи крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропенія, тромбоцитопенія; невідомо – агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія. З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк; невідомо – анафілактичний/анафілактоїдний шок. З боку метаболізму та харчування: нечасто – анорексія; рідко – гіпоглікемія (в основному у пацієнтів, хворих на цукровий діабет); невідомо – гіперглікемія, гіпоглікемічна кома. З боку психіки: часто – безсоння; нечасто – тривожність, сплутаність свідомості, нервовість; рідко – психотичні реакції (включаючи галюцинації, параною), депресія, ажитація, незвичайні сновидіння, нічні жахи; невідомо – психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою (включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій). З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; нечасто – сонливість, тремор, дисгевзія; рідко – судоми, парестезія; невідомо – периферична сенсорна або сенсомоторна нейропатія, паросмія (включаючи аносмію), дискінезія, екстрапірамідні розлади, агевзія, синкопе, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія. З боку органів зору: рідко – зорові порушення, такі як затуманення зору; невідомо – тимчасова втрата зору, увеїт. З боку органів слуху та рівноваги: нечасто – вертиго; рідко – шум у вухах; невідомо – порушення слуху, втрата слуху. З боку серця: рідко – тахікардія, відчуття серцебиття; невідомо – шлуночкова тахікардія (що може призводити до зупинки серця), шлуночкова аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів із факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на електрокардіограмі. З боку судин: рідко – артеріальна гіпотензія. З боку дихальної системи: нечасто – диспное; невідомо – бронхоспазм, алергічний пневмоніт. З боку травного тракту: часто – діарея, блювання, нудота; нечасто – абдомінальний біль, диспепсія, метеоризм, запор; невідомо – геморагічна діарея, що може свідчити про ентероколіт (включаючи псевдомембранозний коліт), панкреатит. З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення показників печінкових ферментів у плазмі крові (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП); нечасто – підвищення рівня білірубіну в плазмі крові; невідомо – жовтяниця та тяжке ураження печінки (включаючи випадки гострої печінкової недостатності, іноді – летальні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, гепатит. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання, свербіж, кропив’янка, гіпергідроз; невідомо – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса–Джонсона, мультиформна еритема, реакції фоточутливості, лейкоцитопластичний васкуліт, стоматит. З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: нечасто – артралгія, міалгія; рідко – ураження сухожиль, у тому числі їх запалення (наприклад, ахіллового сухожилля), м’язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на міастенію гравіс; невідомо – рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллового), розрив зв’язок, розрив м’язів, артрит. З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто – підвищені показники креатиніну в плазмі крові; рідко – гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту). Загальні розлади: нечасто – астенія; рідко – пірексія; невідомо – біль, у тому числі у спині, грудях та кінцівках. Серед інших небажаних побічних реакцій, що асоціюються з прийомом фторхінолонів, – напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії. Термін придатності 3 роки. Умови зберігання Зберігати при температурі не вище 25 ?C у недоступному для дітей місці. Упаковка 7 таблеток у блістері; 1 блістер у картонній коробці. Категорія відпуску За рецептом. Заявник УОРЛД МЕДИЦИН ЛІМІТЕД, Велика Британія / WORLD MEDICINE LIMITED, United Kingdom. Виробник Біофарма Ілач Сан. ве Тідж. А.Ш., Туреччина / Biofarma Ilac San. ve Tic. A.S., Turkey. УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш., Туреччина / WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S., Turkey. Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності Акпінар Мах., Османгазі Джад., №: 156, Санджактепе/Стамбул, Туреччина / Akpinar Mah., Osmangazi Cad., No: 156, Sancaktepe/Istanbul, Turkey. 15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджилар/Стамбул, Туреччина / 15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul, Turkey
Инструкция
Левоксимед таблетки по 500 мг 7 шт.
Левоксимед таблетки, п/полон. обол. по 500 мг №7.склад¶діюча речовина: levofloxacin;¶¶1 таблетка містить левофлоксацину (у формі левофлоксацину гемігідрату) 500 мг;¶¶допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, гідроксипропілметилцелюлоза, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;¶¶склад плівкового покриття: Опадрі ® II жовтий (85G32281): спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь, лецитин, заліза оксид жовтий (Е 172), IA63400/IC07484 тальк/ :1).¶¶Лікарська форма¶Пігулки, покриті плівковою оболонкою.¶¶Основні фізико-хімічні властивості: довгасті пігулки, вкриті плівковою оболонкою, світло-персикового кольору з розподільчою рисою з одного боку.¶¶Фармакологічна група¶Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код ATX J01M А12.¶¶Фармакологічні властивості¶Фармакодинаміка.¶¶Левоксимед – протимікробний засіб широкого спектру дії групи фторхінолонів, лівообертальний ізомер офлоксацину – L-офлоксацин. Інгібуючи ДНК-гіразу та топоізомеразу IV, порушує процес утворення бактеріальної ДНК.¶¶Механізм розвитку резистентності¶¶Стійкість до левофлоксацину розвивається у вигляді ступінчастої мутації сайту-мішені в обох типів топоізомерази II, ДНК-гірази та топоізомерази IV. Інші механізми резистентності, такі як проникність (характерно для Pseudomonas aeruginosa ), та механізми відтоку можуть також впливати на чутливість до левофлоксацину. Спостерігається перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами. З огляду на механізм дії немає ніякої перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими класами антибактеріальних засобів. Поширеність резистентності може варіювати географічно і з часом окремих видів, тому локальна інформація про резистентності дуже важлива, особливо в лікуванні важких інфекцій. Слід вдатися до експертної консультації, коли локальна поширеність резистентності є такою, що доцільність застосування засобу при деяких видах інфекцій залишається під питанням.¶¶Антибактеріальний спектр¶¶Зазвичай чутливі види¶¶Грампозитивні аероби:¶¶Bacillus anthracis¶¶Staphylococcus aureus метицилінчутливий¶¶Staphylococcus saprophyticus¶¶Streptococci, група C та G¶¶Streptococcus agalactiae¶¶Streptococcus pneumoniae¶¶Streptococcus pyogenes¶¶Грамнегативні аероби:¶¶Eikenella corrodens¶¶Haemophilus influenzae¶¶Haemophilus para-influenzae¶¶Klebsiella oxytoca¶¶Moraxella catarrhalis¶¶Pasteurella multocida¶¶Proteus vulgaris¶¶Providencia rettgeri¶¶Анароби:¶¶Peptostreptococcus¶¶Інші:¶¶Chlamydophila pneumoniae¶¶Chlamydophila psittaci¶¶Chlamydia trachomatis¶¶Legionella pneumophila¶¶Mycoplasma pneumoniae¶¶Mycoplasma hominis¶¶Ureaplasma urealyticum¶¶Види з можливою набутою резистентністю¶¶Грампозитивні аероби:¶¶Enterococcus faecalis¶¶Staphylococcus aureus метицилінрезистентні 1¶¶Коагулазонегативні Staphylococcus spp¶¶Грамнегативні аероби:¶¶Acinetobacter baumannii¶¶Citrobacter freundii¶¶Enterobacter aerogenes¶¶Enterobacter cloacae¶¶Escherichia coli¶¶Klebsiella pneumoniae¶¶Morganella morganii¶¶Proteus mirabilis¶¶Providencia stuartii¶¶Pseudomonas aeruginosa¶¶Serratia marcescens¶¶Анаероби:¶¶Bacteroides fragilis¶¶Природно резистентні штами¶¶Грампозитивні аероби:¶¶Enterococcus faecium¶¶1 Метицилінрезистентний Staphylococcus aureus , швидше за все, матиме кор-резистентність до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин.¶¶Фармакокінетика.¶¶Левофлоксацин піддається лінійній фармакокінетиці в діапазоні від 50 до 600 мг. Немає суттєвої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування.¶¶Абсорбція¶¶Після прийому внутрішньо левофлоксацин швидко і майже повністю всмоктується, максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години. Абсолютна біодоступність становить 99-100%. Вживання їжі дещо впливає його всмоктування. Стабільні показники досягаються протягом 48 годин після застосування 500 мг левофлоксацину 1-2 рази на добу.¶¶Розподіл¶¶Приблизно 30-40% левофлоксацину пов'язують із протеїном плазми крові. Середній обсяг розподілу левофлоксацину становить близько 100 л після одноразової та повторної дози 500 мг, що вказує на гарний розподіл у тканинах організму (слизова оболонка бронхів, мокротиння, альвеолярні макрофаги, шкіра, тканина легень, тканина простати, сеча). Погано проникає у спинномозкову рідину.¶¶Метаболізм¶¶Левофлоксацин метаболізується незначною мірою. Метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид, які становлять менше 5% від кількості препарату, що виділяється із сечею.¶¶Виведення¶¶Після перорального застосування левофлоксацин виводиться з плазми відносно повільно (період напіввиведення становить 6-8 годин). Виведення здійснюється в основному нирками (понад 85% введеної дози).¶¶Пацієнти з порушеннями функції нирок¶¶Порушення функції нирок впливають на фармакокінетику левофлоксацину. Зі зменшенням функції нирок знижується виведення та кліренс, а період напіввиведення зростає (див. таблицю 1).¶¶Таблиця 1¶¶Кліренс креатиніну (мл/хв)¶¶< 20¶¶20-40¶¶50-80¶¶Нирковий кліренс (мл/хв)¶¶13¶¶26¶¶57¶¶Період напіввиведення (годинник)¶¶35¶¶35¶¶35¶¶Пацієнти похилого віку¶¶Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів похилого віку, крім відмінностей, пов'язаних із кліренсом креатиніну.¶¶Гендерні відмінності¶¶Окремий аналіз пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі пацієнта. Немає доказів, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими.¶¶Показання¶Лікування нижчеперелічених інфекцій, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами:¶¶гострий бактеріальний синусит;¶гостре загострення хронічного бронхіту;¶негоспитальна пневмонія;¶ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин.¶Лікування нижчеперелічених інфекцій, коли застосування інших бактеріальних засобів, які зазвичай призначаються для початкового лікування даних інфекцій, неможливе:¶¶ускладнені інфекції сечовивідного тракту (зокрема пієлонефрит);¶хронічний бактеріальний простатит;¶неускладнений цистит;¶Легенева форма сибірки (постконтактна профілактика та лікування).¶Препарат можна застосовувати для завершення курсу терапії пацієнтам, які продемонстрували покращення в ході первинного лікування левофлоксацином для ін'єкційного застосування.¶¶Слід враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів.¶¶Протипоказання¶Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших фторхінолонів або інших компонентів препарату.¶Епілепсія.¶Ушкодження сухожилля, пов'язані з попереднім застосуванням фторхінолонів.¶Дитячий вік (до 18 років).¶Вагітність.¶Період годування груддю.¶Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії¶Солі заліза, солі цинку, антациди, що містять магній та алюміній, диданозин.¶¶Можливе значне зменшення абсорбції левофлоксацину при одночасному застосуванні із солями заліза та антацидами, що містять магній або алюміній, диданозидом (тільки для форм, що містять буферні агенти алюмінію або магнію). Одночасне застосування фторхінолонів з мультивітамінами, що містять цинк, призводить до зниження їх абсорбції при пероральному прийомі. Левофлоксацин слід приймати не менше ніж через 2 години після застосування препаратів, що містять двовалентні або тривалентні катіони, такі як солі заліза або антациди, що містять магній або алюміній. Кальцію карбонат мінімально впливало на абсорбцію левофлоксацину при пероральному застосуванні.¶¶Сукральфат¶¶Можливе значне зменшення біодоступності левофлоксацину при одночасному застосуванні. Сукральфат слід приймати через 2 години після прийому левофлоксацину.¶¶Теофілін, фенбуфен або подібні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), інші засоби, що зменшують судомний поріг¶¶Можливе суттєве зниження судомного порогу при їх одночасному застосуванні. Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Концентрація левофлоксацину при застосуванні з фенбуфеном була приблизно на 13% вищою, ніж при прийомі тільки левофлоксацину.¶¶Пробенецид, циметидин та інші засоби, що впливають на канальцеву секрецію¶¶Можливе зменшення елімінації левофлоксацину (через блокування канальцевої секреції) при їх одночасному застосуванні. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується при застосуванні циметидину на 24%, пробенециду – на 34%. Однак у дослідженні статистично значущі кінетичні відмінності мали клінічної значимості. Слід з обережністю застосовувати левофлоксацин одночасно із засобами, що впливають на секрецію канальців, особливо пацієнтам з нирковою недостатністю.¶¶Циклоспорин¶¶Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33%.¶¶Антагоністи вітаміну К¶¶При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад Варфарин) повідомлялося про підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення та/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Слід здійснювати контроль показників коагуляції при одночасному застосуванні левофлоксацину та антагоністів вітаміну К.¶¶Кошти, що подовжують інтервал QT¶¶можливе подовження інтервалу QT при їх одночасному застосуванні. Слід з обережністю застосовувати левофлоксацин одночасно із засобами, здатними подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди та антипсихотичні засоби).¶¶Інші взаємодії:¶¶Не зафіксовано впливу левофлоксацину при його застосуванні одночасно з карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином.¶¶Не зафіксовано впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну (який є маркерним субстратом для ферменту CYP1A2), що свідчить про те, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2.¶¶Вплив на лабораторні дослідження¶¶У пацієнтів, які застосовували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат. Може виникнути потреба підтвердити позитивні результати аналізу опіатів за допомогою більш специфічних методів.¶¶Левофлоксацин пригнічує зростання Mycobacterium tuberculosis , тому можливий хибнонегативний результат при проведенні бактеріологічного дослідження у пацієнтів, хворих на туберкульоз.¶¶Особливості застосування¶Для метицилінрезистентного Staphylococcus aureus (MRSA) існує дуже висока ймовірність коррезистентності до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину. У зв'язку з цим препарат не рекомендований для лікування інфекцій, відомим або підозрюваним збудником яких є MRSA, крім випадків, коли результати лабораторних тестів підтвердили чутливість збудника до левофлоксацину.¶¶Препарат може застосовуватися для лікування гострого бактеріального синуситу та загострення хронічного бронхіту, якщо ці інфекції діагностовано відповідним чином.¶¶Резистентність до фторхінолонів в Escherichia coli (найчастішому збуднику інфекцій сечовивідних шляхів) варіює в різних країнах. При призначенні фторхінолонів слід враховувати місцеву поширеність резистентності Escherichia сoli до фторхінолонів.¶¶У разі легеневої форми сибірки застосування засноване на даних сприйнятливості in vitro Bacillus anthracis та експериментальних даних на тваринах, а також обмежених даних щодо застосування людям. Лікарі повинні враховувати національні та/або міжнародні документи консенсусу щодо лікування сибірки.¶¶Тендиніт та розриви сухожиль¶¶При застосуванні хінолонів, включаючи левофлоксацин, можливе виникнення тендинітів, які можуть призводити до розриву сухожиль, включаючи ахілове сухожилля. Тендиніти та розриви сухожиль, іноді білатеральні, можуть виникати через 48 годин після застосування левофлоксацину та навіть через кілька місяців після припинення його застосування. Найбільш схильні до тендинітів та розривів сухожиль пацієнти віком від 60 років, пацієнти, які отримують добову дозу 1000 мг левофлоксацину, а також пацієнти, яких лікують кортикостероїдами. Пацієнтам похилого віку добову дозу слід коригувати через кліренс креатиніну та контролювати їх стан. При підозрі на тендиніт застосування препарату слід припинити та розпочати належне лікування (наприклад, забезпечити іммобілізацію сухожилля).¶¶Захворювання, спричинені Clostridium difficile¶¶Діарея, особливо важка, персистуюча та/або геморагічна, під час або після застосування левофлоксацину (навіть протягом декількох тижнів після лікування) може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium difficile , найбільш тяжкою формою якої є псевдомембранозний коліт. Захворювання, обумовлене Clostridium difficile , за своєю тяжкістю може варіювати від легкого до небезпечного життя ступеня; Найбільш його тяжкою формою є псевдомембранозний коліт. У зв'язку з цим важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів, у яких на фоні лікування левофлоксацином або після нього розвивається серйозна діарея. Якщо підозрюється захворювання, зумовлене Clostridium difficile , слід негайно припинити застосування препарату та одразу розпочати лікування. Засоби, що гнітять перистальтику, у цій клінічній ситуації протипоказані.¶¶Реакції гіперчутливості¶¶При застосуванні левофлоксацину можливий розвиток серйозних, потенційно летальних реакцій гіперчутливості (від ангіоневротичного набряку до анафілактичного шоку), навіть після застосування першої дози. При виникненні таких реакцій слід припинити застосування препарату, звернутися до лікаря та розпочати відповідне лікування.¶¶Тяжкі бульозні реакції¶¶При застосуванні левофлоксацину повідомлялося про важкі бульозні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, навіть після застосування першої дози. При виникненні шкірних реакцій та реакцій на слизовій оболонці слід негайно припинити застосування препарату, звернутися до лікаря та почати відповідне лікування.¶¶Порушення метаболізму¶¶При застосуванні хінолонів, у тому числі левофлоксацину, особливо пацієнтам з цукровим діабетом, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні засоби (у тому числі глібенкламід) або інсулін, повідомлялося про зміни рівня глюкози в крові (гіперглікемія, гіпоглікемія). Зафіксовано випадки гіпоглікемічної коми. При застосуванні препарату пацієнтам із цукровим діабетом слід контролювати рівень глюкози у плазмі крові.¶¶Фотосенсибілізація¶¶При застосуванні левофлоксацину в окремих випадках можливий розвиток фотосенсибілізації. Пацієнтам не рекомендується піддаватися впливу сильних сонячних променів або штучного УФ-випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій) під час застосування препарату та протягом 48 годин після припинення його застосування.¶¶Психотичні порушення¶¶При застосуванні хінолонів, у тому числі левофлоксацину, повідомлялося про психотичні реакції. У дуже поодиноких випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді лише після прийому єдиної дози левофлоксацину. У випадку, якщо у пацієнта виникають ці реакції, застосування препарату слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам із психотичними розладами або пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.¶¶Подовження інтервалу QT¶¶Препарат застосовувати з обережністю пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, наприклад:¶¶уроджений синдром подовження інтервалу QT;¶одночасне застосування засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотичні засоби);¶нескоректований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);¶хвороба серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).¶Пацієнти жіночої статі та пацієнти похилого віку можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, які подовжують інтервал QT. Препарат застосовувати з обережністю до таких категорій пацієнтів.¶¶Периферичні нейропатії¶¶При застосуванні хінолонів, включаючи левофлоксацин, повідомлялося про сенсорну або сенсомоторну периферичну нейропатію, яка може швидко наступати, у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Слід припинити застосування препарату, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб запобігти виникненню незворотного стану.¶¶Генатобіліарні порушення¶¶При застосуванні левофлоксацину зафіксовано випадки некротичного гепатиту аж до печінкової недостатності, що становить загрозу життю, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, сепсисом. Слід припинити застосування препарату та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж чи біль у ділянці живота.¶¶Загострення міастенії гравіс¶¶Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м'язову передачу та можуть провокувати м'язову слабкість у пацієнтів з міастенією гравіс. При застосуванні фторхінолонів у післяреєстраційний період повідомлялося про серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадки та необхідність підтримки дихання у пацієнтів з міастенією гравіс. Препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс в анамнезі.¶¶Порушення зору¶¶Якщо при застосуванні препарату спостерігається порушення зору або інша дія на очі, слід негайно звернутися до офтальмолога.¶¶Суперінфекція¶¶При застосуванні левофлоксацину, особливо тривалому, можливий розвиток опортуністичних інфекцій та зростання резистентних мікроорганізмів. Якщо при застосуванні препарату розвивається суперінфекція, слід вжити відповідних заходів.¶¶Застосування пацієнтам, схильним до судом¶¶Препарат протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі. Як і інші хінолони, препарат слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, таким як пацієнти з ураженнями центральної нервової системи, при одночасної терапії фенбуфеном та подібними до нього НПЗП або засобами, що підвищують судомну готовність (знижують судомний поріг), такими як теофіл. У разі появи судом лікування препаратом слід припинити.¶¶Застосування пацієнтам з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази¶¶Пацієнти з латентними або наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильні до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолонів, тому препарат слід застосовувати з обережністю та моніторити можливе виникнення гемолізу.¶¶Застосування пацієнтам із порушенням функції нирок¶¶Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для хворих із порушеннями нирок (нирковою недостатністю).¶¶Застосування у період вагітності або годування груддю.¶¶Вагітність¶¶Дані щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам обмежені.¶¶Через відсутність досліджень за участю людей та можливого пошкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, що росте, препарат протипоказаний у період вагітності. Якщо під час лікування настає вагітність, про це слід повідомити лікаря.¶¶Період годування груддю¶¶Даних щодо виділення левофлоксацину у грудне молоко недостатньо, хоча інші фторхінолони екскретуються у грудне молоко. Через відсутність досліджень за участю людей та можливого пошкодження фторхінолонами суглобового хряща в організмі, що росте, препарат протипоказаний у період годування груддю.¶¶Фертильність¶¶Левофлоксацин не призводив до порушень фертильності та репродуктивної функції у тварин.¶¶Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.¶¶При застосуванні препарату можливий розвиток побічних реакцій з боку нервової системи (запаморочення/вертиго, сонливість, порушення зору), які можуть знижуватись концентрацію уваги та швидкість психомоторних реакцій, що слід враховувати при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.¶¶Спосіб застосування та дози¶Препарат призначений для перорального застосування. Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Приймати препарат можна незалежно від їжі.¶¶Препарат слід застосовувати не менше ніж за 2 години до або після застосування солей заліза, солей цинку, антацидів, що містять магній або алюміній, диданозину (тільки для форм, що містять алюміній або магній у буферних засобах) та сукральфату.¶¶Препарат можна застосовувати для завершення курсу терапії пацієнтам, які продемонстрували покращення в ході первинного лікування левофлоксацином, розчином для інфузій, використовуючи при цьому такі ж дозування.¶¶Доза залежить від типу, тяжкості інфекції та чутливості передбачуваного збудника.¶¶Рекомендоване дозування.¶¶Таблиця 2¶¶Пацієнти з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну – понад 50 мл/хв)¶¶Показання¶¶Добова доза¶¶(залежно від тяжкості)¶¶Тривалість лікування¶¶(залежно від тяжкості)¶¶Гострий бактеріальний синусит¶¶500 мг 1 раз на добу¶¶10–14 діб¶¶Загострення хронічного бронхіту¶¶500 мг 1 раз на добу¶¶7–10 діб¶¶Негоспітальна пневмонія¶¶500 мг 1-2 рази на добу¶¶7–14 діб¶¶Пієлонефрит¶¶500 мг 1 раз на добу¶¶7–10 діб¶¶Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит.¶¶500 мг 1 раз на добу¶¶7–14 діб¶¶Неускладнений цистит¶¶250 мг 1 раз на добу¶¶3 доби¶¶Хронічний бактеріальний простатит¶¶500 мг 1 раз на добу¶¶28 діб¶¶Ускладнені інфекції¶¶шкіри та м'яких тканин¶¶500 мг 1-2 рази на добу¶¶7–14 діб¶¶Легенева сибірка¶¶500 мг 1 раз на добу¶¶8 тижнів¶¶Таблиця 3¶¶Пацієнти з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну – менше 50 мл/хв)¶¶ ¶¶Режим дозування¶¶(залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми)¶¶250 мг/24 години¶¶500 мг/24 години¶¶500 мг/12 годин¶¶Кліренс креатиніну¶¶перша доза – 250 мг;¶¶перша доза – 500 мг;¶¶перша доза – 500 мг;¶¶50-20 мл/хв¶¶наступні – 125 мг/¶¶24 години¶¶наступні – 250 мг/¶¶24 години¶¶наступні – 250 мг/¶¶12:00¶¶19-10 мл/хв¶¶наступні – 125 мг/¶¶48 годин¶¶наступні – 125 мг/¶¶24 години¶¶наступні – 125 мг/¶¶12:00¶¶< 10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД 1 )¶¶наступні – 125 мг/¶¶48 годин¶¶наступні – 125 мг/¶¶24 години¶¶наступні – 125 мг/¶¶24 години¶¶1. Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.¶¶Пацієнти з порушеннями функції печінки¶¶Таким пацієнтам корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин значною мірою метаболізується у печінці та виводиться переважно нирками.¶¶Пацієнти похилого віку¶¶Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби у корекції дози таким пацієнтам.¶¶Діти.¶¶Препарат протипоказаний дітям (до 18 років).¶¶Передозування¶Симптоми: порушення з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади, галюцинації та тремор); порушення з боку травної системи (нудота та ерозія слизових оболонок); можливе подовження QT-інтервалу.¶¶Лікування: симптоматична терапія. Слід проводити моніторинг ЕКГ, оскільки можлива пролонгація інтервалу QT. Для захисту слизової оболонки шлунка використовують антацидні засоби. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Специфічного антидоту немає.¶¶Побічні ефекти¶Частота побічних реаакцій визначалася за допомогою наступних критеріїв: дуже часто (> 1/10), часто (від > 1/100 до < 1/10), нечасто (від > 1/1000 до < 1/100), рідко (від > 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (>1/10000), невідомо (не можна визначити за наявними даними).¶¶Інфекції та інвазії:¶¶нечасто – грибкові інфекції (включаючи гриби роду Candida ), проліферацію інших резистентних мікроорганізмів.¶¶З боку системи крові та лімфатичної системи:¶¶нечасто – лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропенія, тромбоцитопенія; невідомо – агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія.¶¶З боку імунної системи:¶¶рідко – реакції гіперчутливості, зокрема ангіоневротичний набряк; невідомо – анафілактичний/анафілактоїдний шок.¶¶З боку метаболізму та харчування:¶¶нечасто – анорексія; рідко – гіпоглікемія (переважно у пацієнтів, хворих на цукровий діабет); невідомо – гіперглікемія, гіпоглікемічна кома.¶¶З боку психіки:¶¶часто - безсоння; нечасто - тривожність, сплутаність свідомості, нервозність; рідко - психотичні реакції (включаючи галюцинації, параною), депресія, ажитація, незвичайні сновидіння, нічні жахи; невідомо – психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою (включаючи суїцидальну спрямованість мислення чи дій).¶¶З боку нервової системи:¶¶часто – головний біль, запаморочення; нечасто - сонливість, тремор, дисгевзія; рідко – судоми, парестезія; невідомо – периферична сенсорна чи сенсомоторна нейропатія, паросмія (включаючи аносмію), дискінезія, екстрапірамідні розлади, агевзія, синкопе, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.¶¶З боку органів зору:¶¶рідко – зорові порушення, такі як затуманювання зору; невідомо - тимчасова втрата зору, увеїт.¶¶З боку органів слуху та рівноваги:¶¶нечасто – вертиго; рідко – шум у вухах; невідомо – порушення слуху, втрата слуху.¶¶З боку серця:¶¶рідко – тахікардія, серцебиття; невідомо – шлуночкова тахікардія (що може призводити до зупинки серця), шлуночкова аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів із факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на електрокардіограмі.¶¶З боку судин:¶¶рідко – артеріальна гіпотензія.¶¶З боку дихальної системи:¶¶нечасто – диспное; невідомо – бронхоспазм, алергічний пневмоніт.¶¶З боку травного тракту:¶¶часто – діарея, блювання, нудота; нечасто – абдомінальний біль, диспепсія, метеоризм, запор; невідомо – геморагічна діарея, яка може свідчити про ентероколіт (включаючи псевдомембранозний коліт), панкреатит.¶¶З боку гепатобіліарної системи:¶¶часто – підвищення показників печінкових ферментів у плазмі (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП); нечасто – підвищення рівня білірубіну у плазмі крові; невідомо – жовтяниця та тяжке ураження печінки (включаючи випадки гострої печінкової недостатності, іноді летальні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, гепатит.¶¶З боку шкіри та підшкірних тканин:¶¶нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка, гіпергідроз; невідомо – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, реакції фоточутливості, лейкоцитопластичний васкуліт, стоматит.¶¶З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини:¶¶нечасто – артралгія, міалгія; рідко - ураження сухожиль, у тому числі їх запалення (наприклад, ахіллове сухожилля), м'язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на міастенію гравіс; невідомо – рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллова), розрив зв'язок, розрив м'язів, артрит.¶¶З боку нирок та сечовидільної системи:¶¶нечасто – підвищені показники креатиніну у плазмі крові; рідко - ГНН (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).¶¶Загальні порушення:¶¶нечасто – астенія; рідко – пірексія; невідомо – біль, у тому числі у спині, грудях та кінцівках.¶¶Серед інших небажаних побічних реакцій, які асоціюються з прийомом фторхінолонів, – напади порфірії у пацієнтів із наявністю порфірії.¶¶Термін придатності¶5 років.¶¶Умови зберігання¶Зберігати при температурі не вище 25 ºC у недоступному для дітей місці.¶¶Упаковка¶7 таблеток у блістері; 1 блістер у картонній коробці.¶¶Категорія відпустки¶За рецептом.¶¶Виробник¶УОРЛД МЕДИЧИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТИДЖ. A.Ш., Туреччина /¶¶WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. AS, Turkey.¶¶Адреса¶15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджілар/Стамбул, Туреччина/ 15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul, Turkey.
Показать еще
Отзывы
Левоксимед таблетки по 500 мг 7 шт.
Левоксимед таблетки по 500 мг 7 шт.
Левоксимед таблетки по 500 мг 7 шт.
264.7 грн
Будьте всегда в курсе!
Узнавайте первыми о наших акциях и скидках
Введите E-mail