Есть рецепт от лечащего врача, но нет времени на покупку лекарств? Отправьте нам фото рецепта и мы сами разберём почерк, найдем по нему все необходимое и оформим Ваш заказ максимально быстро .
/ Амиодарон-ЛХ табл. 200мг №30
Амиодарон-ЛХ табл. 200мг №30

Амиодарон-ЛХ табл. 200мг №30

Лекхим-Харьков ЗАО (Украина, Харьков) ( Украина )
Артикул
115852
Производитель
Лекхим-Харьков ЗАО (Украина, Харьков)
Страна
Украина
45.6 грн
В корзину
Основные свойства, форма выпуска
Таблетки.

Категория назначения
За рецептом.

Состав
1 таблетка містить аміодарону гідрохлориду 200 мг; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, аеросил.
Фармакологические свойства Аміодарон належить до анти аритмічних препаратів III класу (відповідно до класифікації Воган-Вільямса), хоча має і деякі властивості антиаритмічних засобів I, II та IV класів. Він блокує переважно калієві, а також натрієві та кальцієві канали і неконкурентно пригнічує ефект стимулювання альфа- і бета-адренорецепторів. Антиаритмічна дія аміодарону пов’язана зі здатністю подовжувати тривалість потенціалу дії клітин міокарда, ефективного рефрактерного періоду передсердь та шлуночків, атріовентрикулярного вузла та провідної системи серця, що супроводжується зниженням автоматизму синусового вузла, уповільненням атріовентрикулярної провідності, зниженням збудливості кардіоміоцитів. Антиангінальна дія реалізується за рахунок зниження потреби міокарда в кисні (зменшення частоти скорочень та післянавантаження). Показания Профілактика рецидивів: - шлуночкової тахікардії, загрозливої фібриляції шлуночків; - симптоматичної шлуночкової тахікардії, яка призводить до непрацездатності; - суправентрикулярної тахікардії у пацієнтів із захворюванням серця, якщо інші препарати не мають такого ефекту або протипоказань; - фібриляція шлуночків; - лікування та профілактика тріпотіння та мерехтіння передсердь; - лікування шлуночкової екстрасистолії. Противопоказания Синусова брадикардія та синоатріальна блокада серця за відсутності кардіостимуляторів. Синдром слабкості синусового вузла, за винятком випадків корекції кардіостимулятором ритму (небезпека зупинки синусового вузла). Тяжкі порушення провідності за відсутності корекції кардіостимулятором ритму. Комбіноване застосування з препаратами, які можуть спричинити пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу “torsade de pointes”: - антиаритмічними препаратами класу Iа (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід); - антиаритмічними препаратами класу III (соталол, дофетилід, ібутилід); - іншими лікарськими засобами, такими як бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин , мізоластин, моксифлоксацин, спіраміцин (внутрішньовенно), вінкамін (внутрішньовенно); - сультопридом. Гіпертиреоз. Відома реакція підвищеної чутливості до йоду або до препарату Аміодарон-ЛХ. I і II триместр вагітності, період годування груддю. Применение Звичайна доза становить від 600 до 1000 мг на добу і може застосовуватись протягом 8 - 10 днів: по 2 таблетки 2-3 рази на добу. Підтримуюче лікування. Застосовують мінімально ефективну дозу, залежно від індивідуальної реакції. Звичайна доза - від ? таблетки на добу (1 таблетка раз у 2 дні) до 2 таблеток на добу. Пацієнти повинні ковтати таблетку не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Таблетку приймають під час або після їди. Таблетки рекомендується приймати регулярно, в один і той самий час доби. Якщо пацієнт пропустив прийом таблетки, він повинен прийняти її якнайшвидше. Але якщо вже наблизився час прийому наступної дози, необхідно прийняти тільки цю заплановану таблетку (без подвоювання дози). Передозировка Інформація щодо передозування таблеток Аміодарон-ЛХ обмежена. В окремих випадках спостерігалися синусова брадикардія, шлуночкова аритмія, зокрема тахікардія типу “torsade de pointеs", і ураження печінки. Враховуючи фармакокінетичний профіль препарату, рекомендується контроль стану хворого протягом тривалого періоду, особливо контроль роботи серця. Лікування симптоматичне. Ні Аміодарон-ЛХ, ні його метаболіти не видаляються шляхом діалізу. Побочные действия Аміодарон знижує частоту серцевих скорочень і в деяких пацієнтів може спричинити брадикардію (частота серцевих скорочень - нижче 55 ударів за хвилину). Аміодарон може посилити існуючу аритмію або спричинити новий напад аритмії. Якщо частота серцевих скорочень нижче 55 ударів за хвилину, необхідно зменшити дозу або тимчасово припинити лікування. Можливе порушення провідності (синоаурикулярна блокада, атріовентрикулярна блокада різного ступеня), артеріальна гіпотензія. Аміодарон може спричинити розвиток серцевої недостатності або посилити прояви існуючої. До побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту належать нудота, блювання, запор або втрата апетиту; іноді відбувається оборотне погіршання функціональної активності печінки (збільшення активності ферментів печінки). Побічні ефекти можуть також проявлятись у вигляді гострої печінкової недостатності (з високим рівнем трансаміназ і/або жовтяницею) і хронічних захворювань печінки (псевдоалкогольний гепатит, цироз). Тому слід контролювати стан пацієнтів з печінковою недостатністю і за необхідності припинити лікування. Після припинення лікування ознаки печінкової недостатності, як правило, зникають. Під час або після припинення лікування аміодароном можуть спостерігатися гіпотиреоз або гіпертиреоз. У цьому разі лікування аміодароном слід припинити. Гіпотиреоз слід лікувати за допомогою замісної терапії, а при гіпертиреозі необхідно розпочати тимчасову тиреостатичну терапію. Кашель і прогресуюча задишка свідчать про безпосередню або непряму легеневу токсичність аміодарону. Можуть розвинутись такі стани, як інтерстиціальна пневмонія, пневмосклероз, плеврит, обструктивний бронхіт. Ці побічні ефекти звичайно мають тимчасовий характер. При гіперчутливості до аміодарону слід припинити лікування і призначити кортикостероїдну терапію. Під час лікування аміодароном і через декілька тижнів після припинення його прийому може розвинутись фотосенсибілізація, тому влітку слід застосовувати сонцезахисні креми на відкриті ділянки тіла. Лікування аміодароном може супроводжуватись появою мікровідкладень в ділянці рогівки, які у дорослих виникають майже постійно і найчастіше локалізуються в зоні під зіницею. У виключно поодиноких випадках вони можуть спричинити порушення зору у вигляді виникнення забарвленого ореола при яскравому світлі або затуманювання зору. Мікровідкладення у зоні рогівки, утворені комплексом ліпідів, завжди зникають після припинення лікування. У таких випадках припиняти лікування не потрібно, але пацієнта рекомендується направити на офтальмологічне обстеження. Неврологічні порушення під час терапії аміодароном можуть виявлятися у вигляді парестезії, тремтіння, атаксії, головного болю, невриту зорового нерва, поліневропатії, запаморочення і слухових галюцинацій. Інші можливі побічні ефекти включають міопатію, епідидиміт, присмак металу в роті, випадання волосся і втомлюваність. Специальные указания Аміодарон-ЛХ спричиняє зміни на ЕКГ: подовження QT-інтервалу (у зв’язку з пролонгованою реполяризацією) з можливого появою зубця U; ці зміни є результатом терапевтичного насичення, а не токсичності препарату. Хворі літнього віку можуть виявляти підвищену чутливість до дії таблеток Аміодарон-ЛХ навіть при призначенні звичайних доз препарату. Препарат слід відмінити при появі атріовентрикулярної блокади IІ і IІІ ступеня, сино- атріальної блокади або блокади ніжок пучка Гіса. При атріовентрикулярній блокаді І ступеня необхідно посилити нагляд за пацієнтом. Аміодарон-ЛХ містить йод і тому може впливати на всмоктування радіоактивного йоду. Однак функціональні дослідження щитовидної залози (Т3, Т4, тиреотропний гормон (TТГ)) піддаються оцінці. Випадки диспное або непродуктивного кашлю можуть бути пов’язані з легеневою токсичністю препарату та потребують проведення рентгенографії (див. “Побічна дія"). Запобіжні заходи. Перед початком лікування таблетками Аміодарон-ЛХ рекомендується провести ЕКГ-дослідження, визначення TТГ і рівня калію в сироватці. Гіпокаліємію слід скоригувати до початку застосування таблеток Аміодарон-ЛХ. Побічні ефекти препарату (див. “Побічна дія") звичайно залежать від дози, тому слід дотримуватися обережності при визначенні мінімально ефективної підтримуючої дози, щоб уникнути або знизити до мінімуму небажані ефекти. Хворих слід попередити, щоб вони в ході лікування уникали впливу сонячного світла або застосовували заходи захисту. Аміодарон-ЛХ може спричинювати порушення функції щитовидної залози (див. “Побічна дія"), особливо у хворих з порушенням функції щитовидної залози в анамнезі або в родичів. Тому перед початком лікування, у ході лікування і через декілька місяців після закінчення терапії слід проводити ретельний клінічний і біологічний моніторинг. При підозрі на дисфункцію щитовидної залози слід проводити вимір рівня TТГ у сироватці. У ході лікування рекомендується регулярне проведення аналізів функції печінки (трансамінази) для виявлення можливих порушень, спричинених таблетками Аміодарон-ЛХ. Діти. Безпека та ефективність застосування таблеток Аміодарон-ЛХ у дітей не вивчали, тому препарат на призначають дітям. Анестезія: перед операцією слід повідомити анестезіолога про те, що хворий приймає Аміодарон-ЛХ (див. “Взаємодія з іншими лікарськими засобами”). Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. Немає даних про вплив таблеток Аміодарон-ЛХ на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. Вагітність. Дослідження в експерименті на тваринах не виявили тератогенної дії препарату. Однак на сьогодні немає достатньої інформації, щоб оцінити, чи призводить Аміодарон-ЛХ до пороків розвитку у плода при застосуванні його жінками у I триместрі вагітності. Через вплив препарату на щитовидну залозу плода застосування таблеток Аміодарон-ЛХ протипоказане, починаючи з II триместу вагітності. Період годування груддю. Аміодарон-ЛХ екскретується в грудне молоко в значній кількості, тому він протипоказаний жінкам, які годують груддю. Условия хранения Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
  • Комментарии
Загрузка комментариев...
Качество
(0)
Общая оценка
(0)
Цена
(0)