Аналоги Амлодипин-КВ таблетки по 10 мг 30 шт. (10х3)
- Торговое название Амлодипин
- Действующее вещество Амлодипин
- Лекарственная форма Таблетки
- Температура хранения от +15°C до +25°C
- Признак Отечественный
- Производитель Киевский витаминный завод, АО
- Страна Украина
- Условия отпуска По рецепту
-
Особенности
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АМЛОДИПІН-КВ|
(AMLODIPINE-KV)
Склад:
діюча речовина: amlodipine;
1 таблетка містить амлодипіну бесилату 6,935 мг або 13,87 мг, що еквівалентно амлодипіну| 5 мг або 10 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат|, кальцію гідрофосфат|, натрію крохмальгліколят (тип А)|.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
Селективні антагоністи кальцію з|із| переважною дією на судини|посудини|. Код АТС С08С А01.
Клінічні характеристики.
Показання.
§ Артеріальна гіпертензія.
§ Хронічна стабільна стенокардія.
§ Вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала).
Протипоказання.
Підвищена індивідуальна чутливість до амлодипіну| або до інших похідних дигідропіридину, до допоміжних речовин препарату; |артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня||, шок (включаючи кардіогенний шок), нестабільна стенокардія, застосування протягом 8 днів після інфаркту міокарда|, обструкція вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад стеноз аорти тяжкого ступеня)|виказаний,висло.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі. При артеріальній гіпертензії та стенокардії рекомендована початкова доза препарату становить 5 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної реакції хворого, дозу можна збільшити до максимальної добової, яка становить 10 мг.
Діти віком від 6 років з артеріальною гіпертензією. Рекомендована початкова доза препарату для цієї категорії пацієнтів становить 2,5 мг 1 раз на добу. Якщо необхідний рівень артеріального тиску не буде досягнутий протягом 4 тижнів, дозу можна збільшити до 5 мг на добу. Застосування препарату у дозах вище 5 мг для даної категорії пацієнтів не досліджувалось.
Пацієнти літнього віку. Немає необхідності у підборі дози для даної категорії пацієнтів. Підвищувати дозу слід з обережністю.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Немає необхідності у підборі дози для даної категорії пацієнтів.
Пацієнти з печінковою недостатністю. Дози препарату для застосування пацієнтам даної категорії не встановлені (див. розділ «Особливості застосування»).
Побічні реакції.
Побічні реакції, про які повідомлялося під час застосування амлодипіну, наведені за системами та органами та за частотою виникнення: дуже часто (? 1/10), часто (від ? 1/100 до < 1/10), нечасто (від ? 1/1000 до ? 1/100), рідко (від ? 1/10000 до ? 1/1000), дуже рідко (? 10000).
З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкоцитопенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції.
Психічні порушення: нечасто – безсоння|, зміна настрою (включаючи тривожність), депресія; рідко – сплутаність свідомості.
З боку нервової системи: часто – сонливість, запаморочення, головний біль (головним чином на початку лікування); нечасто – тремор, дисгевзія, гіпестезія, парестезії; дуже рідко – гіпертонус, периферична нейропатія.
З боку органів зору: нечасто – порушення зору (включаючи диплопію).
З боку серцево-судинної системи: часто – припливи; нечасто – відчуття серцебиття, артеріальна гіпотензія; дуже рідко – інфаркт міокарда, аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь), васкуліт.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: нечасто – диспное, риніт; дуже рідко – кашель.
З боку системи травлення: часто – біль у животі|, нудота; нечасто – блювання, диспепсія, порушення перистальтики кишечнику (включаючи запор та діарею), сухість у роті|у роті|; дуже рідко – панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен, гіперглікемія.
З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – гепатит, жовтяниця|жовтуха|, підвищення рівня печінкових ферментів (що найчастіше асоціювалося із холестазом).
З боку шкіри та підшкірної тканини: нечасто – алопеція, пурпура, зміна забарвлення|цвіту| шкіри, підвищене потовиділення, свербіж, висип, екзантема; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, кропив’янка, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, фоточутливість.
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин: часто – набрякання гомілок; нечасто – артралгія, міалгія, судоми м’язів, біль у спині.
З боку сечовидільної системи: нечасто – порушення сечовиділення, ніктурія, підвищена частота сечовипускання|.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – імпотенція, гінекомастія.
Загальні порушення: часто – набряк, стомлюваність; нечасто – біль за грудниною, астенія, дзвін у вухах, біль, нездужання, збільшення або зменшення маси тіла.
Передозування.
Досвід навмисного передозування препарату є обмеженим.
Симптоми: наявна інформація дає підстави вважати, що значне передозування препарату амлодипіну може призвести до надмірної периферичної вазодилатації та, можливо, до рефлекторної тахікардії. Повідомлялося про розвиток значної та, можливо, тривалої системної гіпотензії, включаючи шок із летальним наслідком.
Лікування: клінічно значуща гіпотензія, зумовлена передозуванням амлодипіну, вимагає активної підтримки діяльності серцево-судинної системи, включаючи частий моніторинг функцій серця та дихання, підняття кінцівок, моніторинг об’єму циркулюючої рідини та сечовиділення.
Для відновлення тонусу судин та артеріального тиску можна застосувати судинозвужувальні препарати, упевнившись у відсутності протипоказань до їх застосування. Застосування кальцію глюконату внутрішньовенно може бути корисним для нівелювання ефектів блокади кальцієвих каналів.
У деяких випадках може бути корисним промивання шлунка. Застосування активованого вугілля здоровим добровольцям протягом 2-х годин після введення 10 мг амлодипіну значно зменшило рівень його всмоктування.
Оскільки амлодипін значною мірою зв’язується з білками плазми, ефект діалізу є незначним.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Безпечність застосування амлодипіну жінкам у період вагітності не встановлена.
Застосовувати амлодипін у період вагітності рекомендується лише у випадках, коли немає безпечнішої альтернативи, а ризик, пов’язаний із самим захворюванням, перевищує можливу шкоду для матері та плода.
Невідомо, чи проникає амлодипін у грудне молоко. При прийняті рішення про продовження годування груддю чи про застосування амлодипіну необхідно оцінювати користь грудного годування для дитини та користь від застосування препарату для матері.
Діти.
Препарат застосовують дітям віком від 6 років.
Вплив амлодипіну на артеріальний тиск пацієнтів до 6 років невідомий.
Особливості застосування.
Безпечність та ефективність застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не оцінювалися.
Пацієнти із серцевою недостатністю. При застосуванні амлодипіну для лікування хворих із серцевою недостатністю неішемічної етіології ІІІ-ІV ступеня (за класифікацією NYHA) було відзначено зростання частоти випадків розвитку набряку легень, хоча значущої різниці у частоті погіршання серцевої недостатності порівняно з групою плацебо не спостерігалося. Даній категорії пацієнтів препарат слід застосовувати з обережністю.
Пацієнти із порушенням функції печінки. Період напіввиведення амлодипіну, як і інших антагоністів кальцію, збільшується у хворих із порушенням функції печінки, однак будь-які рекомендації стосовно корекції доз препарату поки що не розроблені, тому застосовувати препарат таким хворим слід з обережністю.
З|із| обережністю призначати при синдромі слабкості синусного вузла (виражена|виказана,висловлена| брадикардія, тахікардія), легкій або помірній гіпотензії, аортальному стенозі, мітральному стенозі, гіпертрофічній кардіоміопатії (особливо обструктивній|обструкційної|), а також пацієнтам літнього віку. Збільшувати дозу пацієнтам літнього віку слід з обережністю.
Амлодипін не спричиняє синдрому відміни, однак|однак| перед припиненням лікування рекомендується поступове зниження дози.
Пацієнти із нирковою недостатністю. Для лікування таких хворих амлодипін застосовувати у звичайних дозах. Зміни концентрації амлодипіну у плазмі не корелюють зі ступенем ниркової недостатності. Амлодипін не видаляється при діалізі.
Амлодипін не впливає на результати лабораторних досліджень.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Амлодипін може чинити незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Швидкість реакції може бути знижена при наявності таких симптомів як запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості чи нудота.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Вплив інших лікарських засобів на амлодипін.
Інгібітори CYP3A4. При одночасному застосуванні амлодипіну та інгібіторів CYP3A4, таких як еритроміцин, молодшим пацієнтам або дилтіазему старшим пацієнтам концентрації амлодипіну у плазмі крові підвищувались на 22 \% та 50 \% відповідно. Клінічне значення цих даних невідоме. Не можна виключати, що потужні інгібітори CYP3A4 (кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) підвищують концентрації амлодипіну у плазмі крові сильніше, ніж дилтіазем. Амлодипін слід з обережністю застосовувати у комбінації з інгібіторами CYP3A4. Однак про розвиток побічних реакцій, пов’язаних із взаємодією при застосуванні такої комбінації, не повідомлялося.
Індуктори CYP3A4. Інформації щодо впливу індукторів CYP3A4 на амлодипін немає. Одночасне застосування амлодипіну та речовин, що є індукторами CYP3A4 (наприклад рифампіцин, звіробій), може призводити до зниження концентрації амлодипіну у плазмі крові, тому застосовувати такі комбінації слід з обережністю.
Клінічні дослідження взаємодії препарату показали, що застосування біциметидину, антацидів з вмістом алюмінію чи магнію та силденафілу не впливає на фармакокінетику амлодипіну.
Вплив амлодипіну на інші лікарські засоби. Гіпотензивний ефект амлодипіну потенціює гіпотензивний ефект інших антигіпертензивних засобів.
Клінічні дослідження взаємодії препарату показали, що амлодипін не впливає на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину, етанолу (алкоголю), варфарину та циклоспорину.
Не рекомендується застосовувати амлодипін разом із грейпфрутом або з грейпфрутовим соком, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність може бути збільшена, що призведе до посилення гіпотензивного ефекту препарату.
Гіпотензивний ефект амлодипіну| послаблюють|послабив,послаблюють| нестероїдні протизапальні засоби, особливо індометацин (затримка натрію і блокада синтезу простагландинів| нирками|бруньками|), a-адреностимулятори, естрогени (затримка натрію), симпатоміметики; підсилюють|посилюють| – аміодарон|, хінідин, a1-адреноблокатори|, нейролептики| та інші блокатори| кальцієвих каналів.
Гіпотензивний та антиангінальний| ефект амлодипіну| підсилюють|посилюють| тіазидні| та «петльові|петльові|» діуретики, b-адреноблокатори, верапаміл|, інгібітори ангіотензинперетворювального| ферменту та нітрати. Препарати кальцію знижують ефекти| амлодипіну|.
Прокаїнамід, хінідин та інші засоби, що спричиняють|спричиняють| подовження|видовження| інтервалу QT, підсилюють|посилюють| негативний|заперечний| дромотропний| ефект і можуть підвищувати ризик значного подовження|видовження| інтервалу QT.
Амлодипін підсилює|посилює| прояви|вияви| побічної дії препаратів літію (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах).
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амлодипін – антагоніст кальцію (похідне дигідропіридину), що блокує надходження іонів кальцію до міокарда та до клітин гладеньких м’язів.
Механізм гіпотензивної дії амлодипіну зумовлений безпосередньою розслаблюючою дією на гладенькі м’язи судин. Точний механізм антиангінального ефекту амлодипіну встановлений недостатньо, однак наступні ефекти відіграють певну роль:
1. Амлодипін розширює периферичні артеріоли, і таким чином знижує периферичний опір (постнавантаження). Зниження навантаження на серце призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні.
2. Розширення головних коронарних артерій та коронарних артеріол, можливо, також відіграє роль у механізмі дії амлодипіну.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією застосування препарату 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин у положенні як лежачи, так і стоячи. У пацієнтів зі стенокардією при застосуванні однієї добової дози препарату підвищується загальний час фізичного навантаження. Препарат знижує частоту нападів стенокардії та зменшує потребу у застосуванні нітрогліцерину.
Фармакокінетика.
Всмоктування/розподіл. Після перорального застосування терапевтичних доз амлодипін поступово абсорбується у плазму крові. Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування амлодипіну. Абсолютна біодоступність незміненої речовини становить приблизно 64-80 \%. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 6-12 годин після застосування. Об’єм розподілу становить приблизно 20 л/кг; константа дисоціації кислоти (рКа) амлодипіну становить 8,6. Дослідження in vitro продемонстрували, що зв’язування амлодипіну з білками плазми крові становить приблизно 97,5 \%.
Метаболізм/виведення. Період напіввиведення із плазми крові становить приблизно
35-50 годин. Рівноважна концентрація у плазмі крові досягається після 7-8 днів безперервного застосування препарату. Амлодипін головним чином метаболізується з утворенням неактивних метаболітів. Близько 60 \% введеної дози виводиться із сечею, у тому числі приблизно 10 \% становить амлодипін у незмінному вигляді.Пацієнти літнього віку. Час досягнення рівноважних концентрацій амлодипіну у плазмі крові подібний у пацієнтів літнього віку та у дорослих пацієнтів. Кліренс амлодипіну зазвичай є дещо зниженим, що у пацієнтів літнього віку призводить до збільшення площі під кривою «концентрація/час» (AUC) та періоду напіввиведення препарату.
Пацієнти із порушенням функцій нирок. Амлодипін екстенсивно біотрансформується до неактивних метаболітів. 10 \% амлодипіну виділяється у незміненому вигляді з сечею. Зміни концентрації амлодипіну у плазмі крові не корелюють зі ступенем порушення функцій нирок. Пацієнтам із порушенням функцій нирок можна застосовувати звичайні дози амлодипіну. Амлодипін не видаляється шляхом діалізу.
Діти. Зазвичай кліренс при пероральному застосуванні дітям віком від 6 до 12 років та віком від 13 до 17 років становить 22,5 та 27,4 л/годину відповідно для хлопчиків і 16,4 та 21,3 л/годину відповідно для дівчаток. Спостерігається значна варіабельність експозиції у різних пацієнтів. Інформація щодо пацієнтів віком до 6 років є обмеженою.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки|таблетки| плоскоциліндричної| форми зі скошеними краями і|із| рискою|, білого або майже білого кольору.|цвіту|
Термін придатності. 4 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ПАТ «Київський вітамінний завод».
Місцезнаходження.
04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.
Web-сайт: www.vitamin.com.ua.
Состав
действующее вещество: амлодипин;
1 таблетка содержит амлодипина бесилата 6,935 мг или 13,87 мг, что эквивалентно амлодипину 5 мг или 10 мг;
вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, магния стеарат, кальция гидрофосфат, натрия крахмалгликолят (тип А).
Лекарственная форма
Таблетки.
Основные физико-химические свойства: таблетки плоскоцилиндрической формы со скошенными краями и риской, белого или почти белого цвета.
Фармакологическая группа
Селективные антагонисты кальция с преимущественным влиянием на сосуды. Код АТХ С08С А01.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика.
Амлодипин – антагонист кальция (производное дигидропиридина), который блокирует поступление ионов кальция к миокарду и в клетки гладких мышц.
Механизм гипотензивного действия амлодипина обусловлен непосредственным расслабляющим действием на гладкие мышцы сосудов. Точный механизм антиангинального эффекта амлодипина определен недостаточно, однако нижеуказанные эффекты играют определенную роль:
1. Амлодипин расширяет периферические артериолы и таким образом снижает периферическое сопротивление (постнагрузку). Поскольку сердечный ритм остается стабильным, снижение нагрузки на сердце приводит к снижению потребления энергии и потребности миокарда в кислороде.
2. Расширение главных коронарных артерий и коронарных артериол (нормальных и ишемизованных), возможно, также играет роль в механизме действия амлодипина. Такое расширение повышает насыщенность миокарда кислородом у пациентов со спазмом коронарной артерии (стенокардия Принцметала или вариантная стенокардия).
У пациентов с артериальной гипертензией применения препарата 1 раз в сутки обеспечивает клинически значимое снижение артериального давления в течение 24 часов в положении как лежа, так и стоя. Через медленное начало действия амлодипина острая артериальная гипотензия обычно не наблюдается.
У пациентов со стенокардией при применении одной суточной дозы препарата повышается общее время физической нагрузки, время до начала стенокардии и время до 1 мм депрессии сегмента ST. Препарат снижает частоту приступов стенокардии и уменьшает потребность в применении нитроглицерина.
Амлодипин не ассоциируется с любыми побочными метаболическими действиями или изменениями уровня липидов в плазме крови и может применяться у пациентов с астмой, сахарным диабетом и подагрой.
Фармакокинетика.
Всасывание/распределение. После перорального применения терапевтических доз амлодипин постепенно абсорбируется в плазму крови. Абсолютная биодоступность неизмененной молекулы составляет приблизительно 64-80 %. Максимальная концентрация в плазме крови достигается в течение 6-12 часов после применения. Объем распределения составляет приблизительно 21 л/кг; константа диссоциации кислоты (рКа) амлодипина составляет 8,6. Исследования in vitro продемонстрировали, что связывание амлодипина с белками плазмы крови составляет приблизительно 97,5 %.
Одновременное употребление пищи не влияет на всасывание амлодипина.
Метаболизм/выведение. Период полувыведения из плазмы крови составляет приблизительно 35-50 часов. Равновесная концентрация в плазме крови достигается после 7-8 дней непрерывного применения препарата. Амлодипин главным образом метаболизируется с образованием неактивных метаболитов. Около 60 % введенной дозы выводится с мочой, приблизительно 10 % из которых составляет амлодипин в неизмененном виде.
Пациенты пожилого возраста. Время достижения равновесных концентраций амлодипина в плазме крови подобно у пациентов пожилого возраста и у взрослых пациентов. Клиренс амлодипина обычно несколько снижен, что у пациентов пожилого возраста приводит к увеличению площади под кривой «концентрация/время» (AUC) и периода полувыведения препарата.
Пациенты с нарушением функций почек. Амлодипин экстенсивно биотрансформируется до неактивных метаболитов. 10 % амлодипина выделяется в неизменном виде с мочой. Изменения концентрации амлодипина в плазме крови не коррелируют со степенью нарушения функций почек. Пациентам с нарушением функций почек можно применять обычные дозы амлодипина. Амлодипин не удаляется путем диализа.
Пациенты с нарушением функции печени. Информация по применению амлодипина пациентам с нарушением функции печени очень ограничена. У пациентов с печеночной недостаточностью клиренс амлодипина снижен, что приводит к увеличению длительности периода полураспада и к увеличению AUC приблизительно на 40-60 %.
Дети. Обычно клиренс при пероральном применении детям от 6 до 12 лет и от 13 до 17 лет составляет 22,5 и 27,4 л/час соответственно для мальчиков и 16,4 и 21,3 л/час соответственно для девочек. Наблюдается значительная вариабельность экспозиции у разных пациентов. Информация относительно пациентов возрастом до 6 лет ограничена.
Показания
§ Артериальная гипертензия.
§ Хроническая стабильная стенокардия.
§ Вазоспастическая стенокардия (стенокардия Принцметалла).
Противопоказания
Известная повышенная чувствительность к дигидропиридинам, амлодипину или к любому другому компоненту лекарственного средства; артериальная гипотензия тяжелой степени; шок (включая кардиогенный шок); обструкция выводного тракта левого желудочка (например стеноз аорты тяжелой степени); гемодинамическая нестабильная сердечная недостаточность после острого инфаркта миокарда.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия
Влияние других лекарственных средств на амлодипин.
Имеются данные по безопасному применению амлодипина с тиазидными диуретиками, альфа-блокаторами, бета-блокаторами, ингибиторами АПФ, нитратами пролонгированного действия, сублингвальной формой нитроглицерина, нестероидными противовоспалительны-ми лекарственными средствами, антибиотиками, оральными гипогликемическими лекарственными средствами.
Известно, что данные, полученные в ходе in vitro исследований с плазмой крови человека, свидетельствуют об отсутствии влияния амлодипина на связывание с белками крови исследуемых лекарственных средств (дигоксин, фенитоин, варфарин или индометацин).
Ингибиторы CYP3A4. Одновременное применение амлодипина и ингибиторов CYP3A4 мощного или умеренного действия (ингибиторы протеаз, азольные противогрибковые средства, макролиды, такие как эритромицин или кларитромицин, верапамил или дилтиазем) может привести к значимому повышению экспозиции амлодипина, что также может привести к повышению риска возникновения гипотензии. Клиническое значение таких изменений может быть более выраженным у пациентов пожилого возраста. Могут потребоваться клинические наблюдения за состоянием пациента и подбор дозы.
Не рекомендуется одновременно применять амлодипин и грейпфруты или грейпфрутовый сок, поскольку у некоторых пациентов биодоступность амлодипина может повышаться, что, в свою очередь, приводит к усилению гипотензивного действия.
Индукторы CYP3A4. Информация относительно влияния индукторов CYP3A4 на амлодипин отсутствует. Одновременное применение амлодипина и веществ, которые являются индукторами CYP3A4 (например рифампицин, зверобой), может приводить к снижению концентрации амлодипина в плазме крови, поэтому применять такие комбинации следует с осторожностью.
Дантролен (инфузии). Из-за риска развития гиперкалиемии рекомендуется избегать применения блокаторов кальциевых каналов, таких как амлодипин, склонным к злокачественной гипертермии пациентам и при лечении злокачественной гипертермии.
Влияние амлодипина на другие лекарственные средства.
Гипотензивный эффект амлодипина потенцирует гипотензивный эффект других антигипертензивных средств.
Такролимус. Существует риск повышения уровней такролимуса в крови при одновременном применении с амлодипином, однако фармакокинетический механизм такого взаимодействия полностью не установлен. Чтобы избежать токсичности такролимуса при одновременном применении амлодипина пациентам, которые принимают такролимус, следует проводить регулярный мониторинг уровня такролимуса в крови и, при необходимости, корректировать дозу такролимуса.
Циклоспорин. У пациентов с трансплантированной почкой наблюдалось изменчивое повышение остаточной концентрации циклоспорина (в среднем на 0-40 %). Для пациентов с трансплантированной почкой, которые применяют амлодипин, следует рассмотреть возможность мониторинга концентраций циклоспорина и, при необходимости, уменьшить дозу циклоспорина.
Симвастатин. Одновременное применение многократных доз амлодипина 10 мг и симвастатина в дозе 80 мг приводило к увеличению экспозиции симвастатина на 77 % по сравнению с применением только симвастатина. Для пациентов, которые применяют амлодипин, дозу симвастатина следует ограничить до 20 мг в сутки.
Силденафил. Однократный прием 100 мг силденафила пациентами с эссенциальной гипертензией не влиял на фармакокинетику амлодипина. При одновременном применении амлодипина и силденафила в качестве комбинированной терапии каждый из препаратов проявлял гипотензивный эффект независимо от другого.
Другие лекарственные средства. Клинические исследования взаимодействия препарата показали, что амлодипин не влияет на фармакокинетику аторвастатина, дигоксина или варфарина.
Этанол (алкоголь). Однократный и многократный прием 10 мг амлодипина не имел существенного влияния на фармакокинетику этанола.
Совместное применение амлодипина с циметидином не имело влияния на фармакокинетику амлодипина. Совместное применение препаратов алюминия/магния (антацидов) с разовой дозой амлодипина не имело существенного влияния на фармакокинетику амлодипина.
Лабораторные тесты. Влияние на показатели лабораторных тестов неизвестно.
Особенности по применению
Безопасность и эффективность применения амлодипина при гипертоническом кризе не оценивались. Пациенты с сердечной недостаточностью. Данной категории пациентов амлодипин следует применять с осторожностью. Имеется информация, что у пациентов с сердечной недостаточностью тяжелой степени (класс III и IV по классификации NYHA) при применении амлодипина частота случаев развития отека легких была выше по сравнению с применением плацебо. Пациентам с застойной сердечной недостаточностью блокаторы кальциевых каналов, включая амлодипин, следует применять с осторожностью, поскольку они могут повышать риск сердечно-сосудистых событий и летальных последствий в будущем.
Пациенты с нарушением функции печени. Период полувыведения амлодипина и параметры AUC выше у пациентов с нарушением функции печени; рекомендаций относительно доз лекарственного средства нет. Поэтому данной категории пациентов следует начинать применение препарата с низкой дозы. Следует быть осторожными как в начале применения лекарственного средства, так и при увеличении дозы. Пациентам с тяжелой печеночной недостаточностью может потребоваться медленный подбор дозы и тщательное наблюдение за состоянием пациента.
Пациенты пожилого возраста. Увеличивать дозу лекарственного средства данной категории пациентов следует с осторожностью.
Пациенты с почечной недостаточностью. Данной категории пациентов следует применять обычные дозы лекарственного средства. Изменения концентрации амлодипина в плазме крови не коррелируются со степенью нарушений функции почек. Амлодипин не удаляется путем диализа.
Амлодипин не влияет на результаты лабораторных исследований.
Не рекомендуется применять амлодипин вместе с грейпфрутом или грейпфрутовым соком, поскольку у некоторых пациентов биодоступность может быть увеличена, что приведет к усилению гипотензивного эффекта лекарственного средства.
Фертильность. Сообщалось об оборотных биохимических изменениях головки сперматозоида у некоторых пациентов при применении блокаторов кальциевых каналов. Клинической информации относительно потенциального влияния амлодипина на фертильность недостаточно.
Применение в период беременности или кормления грудью.
Безопасность применения амлодипина женщинам в период беременности не установлена.
Применять амлодипин в период беременности рекомендуется лишь в тех случаях, когда нет более безопасной альтернативы, а риск, связанный с самим заболеванием, превышает возможный вред от лечения для матери и плода.
Период кормления грудью. Неизвестно, проникает ли амлодипин в грудное молоко. При принятии решения о продолжении кормления грудью или о применении амлодипина необходимо оценивать пользу кормления грудью для ребенка и пользу от применения лекарственного средства для матери.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Амлодипин может оказывать незначительное или умеренное влияние на способность управлять автотранспортом или работать с другими механизмами.
Поскольку, скорость реакции может быть снижена при наличии таких симптомов как головокружение, головная боль, спутанность сознания или тошнота, следует быть осторожными, особенно в начале терапии.
Способ применения и дозы
Взрослые. Для лечения артериальной гипертензии и стенокардии начальная доза лекарственного средства составляет 5 мг 1 раз в сутки. В зависимости от реакции пациента на терапию дозу можно увеличить до максимальной дозы, составляющей 10 мг 1 раз в сутки. Пациентам со стенокардией лекарственное средство можно применять в качестве монотерапии или в комбинации с другими антиангинальными лекарственными средствами при резистентности к нитратам и/или адекватных доз бета-блокаторов.
Есть опыт применения лекарственного средства в комбинации с тиазидными диуретиками, альфа-блокаторами, бета-блокаторами или ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента пациентам с артериальной гипертензией.
Нет необходимости в подборе дозы лекарственного средства при одновременном применении с тиазидными диуретиками, бета-блокаторами и ингибиторами ангиотензин-превращающего фермента.
Дети с 6 лет с артериальной гипертензией. Рекомендованная начальная доза лекарствен- ного средства для этой категории пациентов составляет 2,5 мг 1 раз в сутки. Если необходимый уровень артериального давления не будет достигнут в течение 4 недель, дозу можно увеличить до 5 мг в сутки. Применение лекарственного средства в дозах выше 5 мг для данной категории пациентов не исследовали.
Пациенты пожилого возраста. Нет необходимости в подборе дозы для данной категории пациентов. Повышать дозу следует с осторожностью.
Пациенты с нарушением функции почек. Рекомендуется применять обычные дозы лекарственного средства, поскольку изменения концентрации амлодипина в плазме крови не связаны со степенью тяжести почечной недостаточности. Амлодипин не выводится путем диализа.
Пациенты с печеночной недостаточностью. Дозы лекарственного средства для применения у пациентов с нарушением функции печени легкой и средней степени тяжести не установлены, поэтому подбор дозы следует проводить с осторожностью и начинать применение лекарственного средства с низкой дозы в диапазоне доз (см. разделы «Особенности применения» и «Фармакологические свойства. Фармакокинетика»). Фармакокинетику амлодипина не исследовали у пациентов с нарушением функции печени тяжелой степени. Для пациентов с нарушением функции печени тяжелой степени применения амлодипина следует начинать с низкой дозы и постепенно ее увеличивать.
Дети. Лекарственное средство можно применять детям с 6 лет.
Влияние амлодипина на артериальное давление пациентов до 6 лет неизвестно.
Передозировка
Опыт умышленной передозировки лекарственного средства ограничен.
Симптомы передозировки: существующая информация позволяет считать, что значительная передозировка амлодипином приводит к чрезмерной периферической вазодилатации и, возможно, к рефлекторной тахикардии. Сообщалось о развитии значительной и, возможно, длительной системной артериальной гипотензии, включая шок с летальным исходом.
Лечение: клинически значимая артериальная гипотензия, обусловленная передозировкой амлодипина, требует активной поддержки деятельности сердечно-сосудистой системы, включая частый мониторинг функций сердца и дыхания, поднятие нижних конечностей, мониторинг объема циркулирующей жидкости и мочевыделения.
Для восстановления тонуса сосудов и артериального давления можно применить сосудосуживающие препараты, убедившись в отсутствии противопоказаний к их применению. Применение кальция глюконата внутривенно может быть полезно для нивелирования эффектов блокады кальциевых каналов.
В некоторых случаях может быть полезно промывание желудка. Применение активированного угля здоровым добровольцам в течение 2-х часов после введения 10 мг амлодипина значительно уменьшает уровень его всасывания.
Поскольку амлодипин в значительной степени связывается с белками крови, эффект диализа незначителеный.
Побочные эффекты
При применении амлодипина чаще сообщалось о таких побочных реакциях, как: сонливость, головокружение, головная боль, учащенное сердцебиение, приливы, боль в животе, тошнота, отеки голеней, отеки и повышенная усталость.
Со стороны крови и лимфатической системы: лейкоцитопения, тромбоцитопения.
Со стороны иммунной системы: аллергические реакции.
Со стороны психики: депрессия, изменения настроения (включая тревожность), бессонница, спутанность сознания.
Со стороны нервной системы: сонливость, головокружение, головная боль (главным образом в начале лечения), тремор, дисгевзия, синкопе, гипестезия, парестезии, гипертонус, периферическая нейропатия.
Со стороны органов зрения: нарушение зрения (включая диплопию).
Со стороны органов слуха и лабиринта: звон в ушах.
Со стороны сердца: учащенное сердцебиение, аритмия (включая брадикардию, желудочковую тахикардию и мерцание предсердий), инфаркт миокарда.
Со стороны сосудов: приливы, артериальная гипотензия, васкулит.
Респираторные, торакальные и медиастинальные нарушения: диспное, кашель, ринит.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: боль в животе, тошнота, диспепсия, нарушение перистальтики кишечника (включая диарею и запор), рвота, сухость во рту, панкреатит, гастрит, гиперплазия десен.
Нарушение метаболизма и алиментарные расстройства: гипергликемия.
Со стороны гепатобилиарной системы: гепатиты, желтуха, повышение уровня печеночных ферментов (что чаще всего ассоциировалось с холестазом).
Со стороны кожи и подкожной ткани: алопеция, пурпура, изменение окрашиванния кожи, повышенное потовыделение, зуд, сыпь, экзантема, крапивница, ангионевротический отек, мультиформная эритема, эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона, отек Квинке, фоточувствительность.
Со стороны скелетно-мышечной и соединительной тканей: отекание голеней; судороги мышц, артралгия, миалгия, боль в спине.
Со стороны почек и мочевыделительной системы: нарушение мочеиспускания, никтурия, повышенная частота мочеиспускания.
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез: импотенция, гинекомастия.
Общие нарушения и состояния в месте введения: отеки, повышенная утомляемость, астения, боль в груди, боль, недомогание.
Исследование: увеличение или уменьшение массы тела.
Сообщалось об исключительных случаях развития экстрапирамидного синдрома.
Дети. Амлодипин хорошо переносится при применении детям. Профиль побочных реакций был подобным тем, которые наблюдались у взрослых.
Срок годности
4 года.
Условия хранения
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.
Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка
По 10 таблеток в блистере; по 3 блистера в пачке.
Категория отпуска
По рецепту.
Производитель
АО «КИЕВСКИЙ ВИТАМИННЫЙ ЗАВОД».
Адрес
04073, Украина, г. Киев, ул. Копыловская, 38.
Web-сайт: www.vitamin.com.ua.
Обратите внимание, что цены на препараты, указанные на сайте, актуальны только при онлайн-заказе. Цены на медикаменты в аптеках нашей сети могут отличаться от указанных.